Георг Дерффель
| Георг Дерффель | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||
| Народився | 27 липня 1914 Кросновіце, Ґміна Клодзко, Клодзький повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща | ||||||||||
| Помер | 26 травня 1944 (29 років) Рим, Італія ·загиблий у бою | ||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німецький Райх | ||||||||||
| Діяльність | військовий льотчик | ||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||||
| Військове звання | Оберстлейтенант | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Георг Дерффель (нім. Georg Dörffel; 27 липня 1914, Ренгерсдорф — 26 травня 1944, Рим) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, оберстлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
В 1935 році вступив в 22-у піхотному полку. В 1937 році переведений в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища направлений в бомбардувальну авіацію, але потім був переведений в 2-у (штурмову) групу 2-ї навчальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній. З жовтня 1940 року — командир 5-ї (штурмової) ескадрильї 2-ї навчальної ескадри, якою керував під час Балканської кампанії та Німецько-радянської війни. З 11 червня 1943 року — командир 1-ї групи 1-ї ескадри підтримки сухопутних військ. З 18 жовтня 1943 року — командир 4-ї ескадри підтримки сухопутних військ, дислокованої в Північній Італії. Учасник боїв в районі Анціо і Монте-Кассіно, де його ескадра зазнала тяжких втрат. Під час бою літак Дерффеля був збитий американськими винищувачами; всі члени екіпажу загинули.
Всього за час бойових дій здійснив 1004 бойові вильоти і збив 30 літаків.
- Фанен-юнкер (1935)
- Фенріх (1936)
- Оберфенріх (1937)
- Лейтенант (1938)
- Оберлейтенант (1940)
- Гауптман (1943)
- Майор (1944)
- Оберстлейтенант (1944, посмертно)
- Нагрудний знак пілота (12 квітня 1937)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (21 травня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою «1000»
- в бронзі (30 червня 1941)
- в сріблі (15 серпня 1941)
- в золоті (10 лютого 1943)
- підвіска (жовтень 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (21 серпня 1941)
- дубове листя (№231; 14 квітня 1943)
- Почесний Кубок Люфтваффе (10 лютого 1942)
- Німецький хрест в золоті (17 червня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (6 серпня 1942)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
- OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.