Георг фон Ріттберг

Георг фон Ріттберг
нім. Georg Karl Hermann Edmund Graf von Rittberg
Народився	30 травня 1898(1898-05-30) Страсбург
Помер	6 червня 1973(1973-06-06) (75 років) Крюн, Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Титул	граф^[d]
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку

Граф Георг Карл Герман Едмунд фон Ріттберг (нім. Georg Karl Hermann Edmund Graf von Rittberg; 30 травня 1898, Страсбург — 6 червня 1973, Крюн) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії. З 1 жовтня 1935 року — командир 3-го дивізіону 23-го артилерійського полку. З 1 квітня 1939 року — ад'ютант командувача військами в імперському протектораті Богемії і Моравії. З 10 травня 1940 року — командир 31-го, з 1 жовтня 1940 року — 131-го артилерійського полку. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. З 1 грудня 1942 року — начальник 23-го артилерійського командування. З 1 квітня 1943 року — командир 2-го гренадерського полку, з яким брав участь в боях біля Волхова. З 12 листопада 1943 року — командир 88-ї піхотної дивізії. Відзначився у боях в Черкаському котлі. 27 січня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Радомі. 12 травня 1949 року військовим трибуналом засуджений до 25 років таборів. 9 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

Звання

• Фенріх (8 серпня 1914)
• Лейтенант без патенту (1 травня 1915) — 1 квітня 1920 року отримав патент від 1 вересня 1915 року.
• Оберлейтенант (31 липня 1925)
• Гауптман (1 травня 1931)
• Майор (1 березня 1936)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1939)
• Оберст (17 грудня 1941)
• Генерал-майор (1 лютого 1944)
• Генерал-лейтенант (1 серпня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (червень 1915)
  • 1-го класу (жовтень 1917)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (17 травня 1940)
  • 1-го класу (28 травня 1940)
• Німецький хрест в золоті (29 січня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (20 липня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (21 лютого 1944)
  • дубове листя (№610; 10 жовтня 1944)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (18 липня і 19 серпня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001