Гермей I
| Гермей I | |
|---|---|
 | |
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 70 до н. е. Олександрія Кавказька |
| Діяльність | монарх |
| Титул | цар |
| Посада | король |
| Термін | 90—70 роки до н.е. |
| Попередник | Нікій I |
| Наступник | ліквідовано |
| Рід | Євтидеміди |
| У шлюбі з | Калліопа |
Гермей I Сотер (Рятівник) (*Ἑρμαῖος ὁ Σωτήρ, д/н —бл. 70 до н. е.) — останній індо-грецький цар у Паропамісадах у 90 до н. е.—70 до н. е. роках.
Про його походження відсутні відомості, висловлюються думки щодо напівварварського роду Гермея (можливо, з парфян, саків або массагетів). Зумів посісти трон завдяки шлюбу на доньці царя Філоксена I. Стосовно часу існують розбіжності: більшість вчених схильні вважати період 90—70 роки до н. е. Втім, є версія, що володарювання приходяться на 95—80 роки до н. е. (тобто після смерті Філоксена I).
Тривалий час зумів зберігати мир в своєму царстві, ведуючи торгівлю з індо-грецькими царями в Гандхарі та вождями юечжі в Бактрії та Согдіані. Можливо вів війни з царями Амінтою I та Епандером. Є думка, що Гермея мав союзницькі стосунки з китайськими імператорами з династії Хань: за однією спирався на підтримку останніх для протистояння юечжі, за іншою юечжі як союзники (або васали) китайців повалили близько 70 року до н. е. Гермея I у відповідь на вбивство імператорських посланців. За ще однією версією Гермей уклав династичний союз з юечжі, помер своєю смертю, після чого який вождь юечжі як родич індо-грецького царя став володарем Паропамісадів.
Крім того, цей цар підтримував буддизм. Є повідомлення, що в цей час в столиці царства Олександрії Кавказькій були численні буддійські ченці, що розмовляли давньогрецькою мовою
Карбував срібні тетрадрахми 3 типів: зображення Гермея I у шоломі або діадемі, на зворотньому боці — Зевса (в аттичному стилі); спільне зображення з дружиною Калліопою, на зворотньому боці — вершника; напис Сотер з Зевсом або вершником. На бронзових монетах представлено бога Зевса-Мітри.
- William W. Tarn: The Greeks in Bactria and India. 2. Auflage. Cambridge University Press, Cambridge 1951, S. 337—343.
- A. F. P. Hulsewé, and M. A. N. Loewe, China in Central Asia, the Early Stage: 125 B.C.-A.D. 23 Leiden: E. J. Brill. 1979.
- Senior, «The Indo-Greek and Indo-Scythian king sequences in the second and first centuries BC», ONS 2004 Supplement.
