Геїті Талвік | |
---|---|
ест. Heiti Talvik | |
Народився | 9 листопада 1904[1] Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
Помер | 18 липня 1947[1] (42 роки) Тюменська область, РРФСР, СРСР |
Країна | Естонія |
Національність | естонець |
Діяльність | поет |
Alma mater | Тартуський університет |
Знання мов | естонська |
Роки активності | з 1934 |
Батько | Siegfried Talvikd |
Мати | Frieda Talvikd |
У шлюбі з | Альвер Бетті |
|
Геїті Талвік (ест. Heiti Talvik; 9 листопада 1904, Тарту — 18 липня 1947, Тюменська область) — естонський поет.[2]
Батько Геїті Талвіка був сімейним лікарем, що працював у Тарту, його матір — піаністкою. В 1923 році, він залишив навчання в школі та шукав роботу на нафтових родовищах у Кохтла-Ярве. Впродовж цього часу він сам пише поеми, які були надруковані в літературній газеті «Творіння», яку на той час видавав Фрідеберґ Туґлас.
В 1926 році він закінчив навчання в гімназії у Пярну. Після випуску зі школи він навчався на філософському факультеті Тартуського університету з 1926 по 1934 рік.
Після 1928 року Геїті Талвік дедалі більше присвячував себе поезії. В 1934, після публікації збірки поезії «Лихоманка», він став одним з найвідоміших естонських поетів, членом письменницького об'єднання «Шаман». У гурток письменників входила також Альвер Бетті, з якою Талвік одружився в 1937-му.
З початком радянської окупації Естонії Геїті Талвік був депортований до Сибіру в травні 1945 року, і відтоді немає жодних звісток про нього. Імовірно, він загинув у липні 1947 року внаслідок депортації. Місце його могили залишається невідомим.