Горст фон Узедом
| Горст фон Узедом | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 9 березня 1906[1]  Целле, Люнебург[d], Провінція Ганновер, Прусське королівство, Німецька імперія | |||||||||
| Помер | 14 жовтня 1970[1] (64 роки) Мюнхен, Німеччина | |||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||||||
| Військове звання |  Генерал-майор | |||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||
Горст фон Узедом (нім. Horst von Usedom; 9 березня 1906, Целле — 14 жовтня 1970, Гаутінг) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
1 квітня 1925 року вступив в 10-й кінний полк. В 1935 році переведений в 1-й стрілецький полк 1-ї танкової дивізії, з 1 квітня 1936 року — командир 9-ї роти. Учасник Польської кампанії. З 20 грудня 1939 року — ад'ютант 110-го стрілецького полку, з яким взяв участь у Французькій кампанії. З 1 серпня 1940 року — ад'ютант 11-ї танкової дивізії. Учасник Балканської кампанії. З 14 травня 1941 року — командир 231-го танкового розвідувального батальйону. З червня 1941 року брав участь у Німецько-радянській війні. З 1 грудня 1941 року — командир 61-го мотоциклетного батальйону. Учасник битви за Москву. З 1 квітня 1942 року — командир мотоциклетного батальйону «Велика Німеччина». Відзначився у боях під Воронежом. З 5 жовтня 1942 року — командир 67-го моторизованого полку. З серпня 1943 року воював в Італії. 1 липня 1944 року відряджений в танкове училище. З 12 жовтня 1944 року — командир 108-го моторизованого полку, який бився в Курляндському котлі. З січня 1945 року — командир танкової бригади «Курляндія», з 12 квітня 1845 року — 12-ї танкової дивізії. 8 травня 1945 року здався в полн радянським військам. В жовтні 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
- Солдат (1 квітня 1925)
- Лейтенант (1 квітня 1929)
- Оберлейтенант (1 квітня 1933)
- Гауптман (1 квітня 1936)
- Майор (1 квітня 1941)
- Оберстлейтенант (1 серпня 1942)
- Оберст (1 вересня 1943)
- Генерал-майор (20 квітня 1945)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Залізний хрест
- 2-го класу (22 вересня 1939)
- 1-го класу (30 травня 1940)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (31 грудня 1941)
- дубове листя (№809; 28 березня 1945)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Німецький хрест в золоті (29 січня 1945)
- Нарукавна стрічка «Курляндія» (1945)
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Haupt, W., Die 81. Infanterie-Division – Geschichte einer schlesischen Division, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2006
- FEDERL, CH., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, 2000
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998