Господиня (рос. хазяйка) — це жінка, що займається веденням господарства. Зазвичай, господиня була дружиною господаря (дому та господарства), але не обов’язково, оскільки господинею є кожна жінка, що займається хатніми, домашніми справами, порається в домі та біля дому.
Вислів «добра господиня», «хороша росподиня» означає жінку, що володіє набором навичок, необхідних для забезпечення затишку у домі, розвитку господарства, створення атмосфери процвітання.
Звертання не обов'язково розрізняло одружених та неодружених жінок.
В українській літературі слово «господиня» зустрічається досить часто: Живу — як господиня: схочу робити — роблю, схочу лежати — лежу (Мирний, III, 1954, 167); Ніколи вже більше Жанна не буде господинею його думок (Собко, Граніт, 1937, 194); За якусь часинку господиня знов увіходить, прохаючи всіхна вечерю (Коцюб., І, 1955, 173); Частували господар і господиня: до пиріжків, до борщу (Головко, II, 1957, 48); Господиня дому стоїть біля печі (Мас., Під небом.., 1961, 29);