Гострянка довгоколючкова

Гострянка довгоколючкова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Рід: Гострянка (Cenchrus)
Вид:
C. longispinus
Біноміальна назва
Cenchrus longispinus
(Hack.) Fernald, 1943
Синоніми

Cenchrus pauciflorus var. longispinus (Hack.) Jansen & Wacht.

Гострянка довгоколючкова[1], ценхруст малоквітковий[2] (Cenchrus longispinus) — вид рослин із родини злакових (Poaceae), зростає у Північній Америці.

Опис

[ред. | ред. код]

Це однорічна трава. Стебла колінчасто-висхідні або лежачі, 10–90 см. Листкові піхви кілюваті, зовнішній край волосистий. Листові пластини плоскі, 6.3–18.7 см × 3–7.2 мм, голі або волосисті. Суцвіття — волоть лінійна, щільна (міжвузля 2–5 мм), 4.1–10.2 × 1.2–2.2 см. Колоски 4–7 мм довжиною, 2-квіткові, з нижнім недорозвиненим тичинковими квітками. Колоскових лусок 2, вони жорстко запушені, здерев'янілі; квіткові луски двостатевих квіток після цвітіння дерев'яніють[2][3].

У колоску два типи насінин — одні проростають на наступний рік, а інші через 5 років.[4]

Поширення

[ред. | ред. код]

Зростає у Північній Америці: Канада (Квебек, Онтаріо, Британська Колумбія), США, Мексика; натуралізований та інтродуктований у Південній Америці, Марокко, Європі, західній Азії, Австралії[3].

В Україні як заносний на приморських пісках, і супіщаних ґрунтах, на виноградниках — на півдні Степу, дуже рідко[2]. З'явився вперше на Херсонщині у 1950 роках.[4] Натуралізований у Криму[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Cenchrus longispinus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 467.
  3. ↑ а б Cenchrus longispinus. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 04.09.2021. (англ.)
  4. ↑ а б Олексій Коваленко Рослини-прибульці — Київ, Віхола, 2021 — С. 154
  5. ↑ Cenchrus longispinus. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 04.09.2021. (англ.)


Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.