Гострячка довгозубчаста

Гострячка довгозубчаста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Юнгерманіальні (Jungermanniales)
Родина: Lophoziaceae
Рід: Гострячка (Lophozia)
Вид:
L. longidens
Біноміальна назва
Lophozia longidens
(Lindb.) Macoun

Гострячка довгозубчаста (Lophozia longidens) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].

Вид вважається синонімом до Lophoziopsis longidens (Lindb.) Konstant. & Vilnet

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Європа, Північна Америка[2].

Росте в помірно сухих або помірно вологих, від світлих до частково затінених, з низьким вмістом вапна, кислих місцях на скелях, у щілинах газону, на корі дерев і відкритих коренях і рідко на мертвій деревині.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Вид утворює зелені або коричнево-зелені килимки, які виглядають червонувато-коричневими через численні тільця для розмноження. Рослини 1-2 см завдовжки і до 1,5 мм завширшки, лежать, кінці пагонів піднімаються. Щільні, косі, виступаючі та спрямовані вперед листки мають яйцювату чи прямокутну форму. У верхній третині вони поділяються на дві рогоподібні частки з розрізом від прямокутної до півмісяцевої. Клітини листків тонкостінні, кути клітин трохи потовщені. Кожна клітина містить від 7 до 14 масляних тілець. Підлистки відсутні. Статевий розподіл дводомний. Спорогони зустрічаються (дуже) рідко. Виводкові тіла майже завжди утворюються у великій кількості на кінчиках самих верхніх листків; вони червонувато-коричневі, багатокутні та одно-двоклітинні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lophozia longidens. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 14.02.2024.
  2. ↑ Lophozia longidens. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 14.02.2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
  • Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.