Гоше V де Шатійон

Гоше V де Шатійон
фр. Gaucher V de Châtillon Редагувати інформацію у Вікіданих
Конетабль Франції
1302 — 1329
ПопередникРауль II де Клермон
НаступникРауль I де Брієнн
Конетабль Шампані
1286 — 1302
Граф де Порсьян
1303 — 1323
НаступникГоше ІІ
Сеньйор де Шатійон
1261 — 1329
ПопередникГоше IV де Шатійон
НаступникЖан де Шатійон
Народився1249[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шатійон-сюр-Марн Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1329[1][2][3] або 1329 Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаФранція Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоWalter IV. von Châtillond[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиIsabeau de Villehardouin, Dame de Lézinnesd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зHélisente of Vergyd[5], Isabelle de Dreux, Dame de Nesles-en-Tardenoisd, Hélisente of Vergyd і Isabella of Rumignyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJoanna of Châtillond[4], Marie de Châtillon-Porcéand[4], Gaucher II de Châtillon-Porcéan, Comte de Porceind[4], Jean II de Châtillond[4], Hugues de Châtillon-Rosoy, Seigneur de Rosoy-en-Thiérached[4] і Guy de Châtillon-sur-Marned[4][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Гоше (Готьє) V де Шатійон (фр. Gaucher V de Châtillon; пом. 1329) — сеньйор де Шатійон, де Кресі, де Круассі, де Маріньї, граф де Порсеан, конетабль Шампані (1286—1302) та Франції (з 1302 року). Був конетаблем при шести королях Франції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син Гоше IV де Шатійона й Ізабелли де Віллардуен. У деяких генеалогічних дослідженнях зазначено, що він народився близько 1249 року[7]. Однак сайт Medieval Lands вказує, що весілля його батьків відбулося до 1258 року, і тим самим мається на увазі, що їх старший син не міг народитися раніше. На це ж вказує і дата одруження самого Гоше V (не раніше 1276).

У 1286 році призначений Філіппом IV Вродливим конетаблем Шампані.

У червні 1297 року розгромив у Луппі-сюр-Луазона військо графа Генріха III де Бара, що вторглося в Шампань, союзника Едуарда I в англо-французькій війні .

У 1302 брав участь у битві при Куртре, після якої був призначений конетаблем Франції на місце загиблого Рауля де Неля. На цій посаді служив шести французьким королям. У 1304 був одним із командувачів у битві при Мон-ан-Певель .

У 1307 супроводжував спадкоємця Філіппа принца Людовика в Наварру, 1 жовтня провів його коронацію в Памплоні, а потім керував успішними військовими діями проти арагонських військ, що вторглися в Наварру. Під час правління Людовіка X був одним із головних державних діячів; був призначений до душоприказників короля[8]. 12 липня 1316 присік спробу захоплення регентства Карлом Валуа, якого підтримували Карл де Ла Марш та Гі де Сен-Поль, що захопили королівський палац Сіте. Зібравши озброєний загін, конетабль пригрозив зламати ворота і взяти будівлю штурмом, якщо змовники не здадуться[9].

Був призначений опікуном майбутньої дитини королеви Клеменції Угорської та головою ради вельмож при регенті Філіппі де Пуатьє. Надав Філіппу значну підтримку у питанні про престолонаслідування після смерті Іоанна I та усунення від прав на спадкування корони доньки Людовіка X Жанни Наваррської .

Брав участь у коронаціях Філіппа V у 1317 році та Карла IV у 1322 році. Був одним із душоприказників останнього і брав участь у обранні Філіппа VI королем Франції.

У ході фламандської війни зробив великий внесок у перемогу при Касселі в 1328 році.

Сім'я

[ред. | ред. код]

1-ша жінка (1276/1281): Ізабелла де Дре (1264/1265 — 1310), дочка Роберта де Дре, сеньора де Бе, та Ізабелли де Вільбеон

Діти:

  • Гоше VI де Шатійон (пом. 1325), граф де Порсеан.
  • Жан I де Шатійон (бл. 1290—1393), сеньйор де Шатійон .
  • Гуго I де Шатійон (пом. 1336), сеньйор де Розуа-ан-Тьєраш, Понтарсі, Класі.
  • Жанна де Шатійон (пом. 1354). Чоловік (до 1305): Готьє V де Брієнн, граф де Брієнн і ді Лечче, герцог Афінський (бл. 1278—1312)
  • Марія де Шатійон (пом. після 1318). Чоловік (1308): Гішар VI, сеньйор де Боже (пом. 1331)
  • Ізабелла де Шатійон . Абатиса в Нотр-Дам-де-Суассон.

2-га дружина (1301): Елісенда де Вержі (пом. до 1312), дочка Жана де Вержі, сеньйора де Мірбо і де Фуван, і Маргарити де Нуайє, вдова Генріха II, графа де Водемона

Син:

  • Гі де Шатійон (пом. 1362), сеньйор де Ла Фер-ан-Тарденуа.

3-тя дружина (1312): Ізабелла де Рюміньї (1263—1325), дочка Гуго, сеньйора де Рюміньї, вдова Тібо II Лотаринзького

Гоше V де Шатійон у мистецтві

[ред. | ред. код]

Гоше V де Шатійон є одним із героїв циклу історичних романів «Прокляті королі» французького письменника Моріса Дрюона .

Кінематограф

[ред. | ред. код]
  • Жан Шевріє в мінісеріалі «Прокляті королі» (1972)
  • Вадек Станчак в мінісеріалі «Прокляті королі» (2005)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1011393603 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage
  5. ↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  6. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  7. ↑ Famille et seigneurs de Châtillon (PDF) (фр.). Racines histoire. Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2012. Процитовано 2 січня 2019.
  8. ↑ Dictionnaire de la noblesse, 471
  9. ↑ Lehugeur, pp. 34—35

Література

[ред. | ред. код]
  • Dictionnaire de la noblesse. 3e édition. T. V. — P., 1864
  • Lehugeur P. Histoire de Philippe le Long, roi de France (1316—1322). — P.: Hachette, 1897

Посилання

[ред. | ред. код]