Губернатор штату Мен

Губернатор штату Мен
Печатка Губернатора штату Мен
Посаду обіймає
Джанет Міллс
від 2 січня, 2019
СтильШановний/Шановна
Типгубернатор штату або території США, голова держави і голова уряду
ЧленGovernment of Mained
Резиденція Дім Блейна (The Blaine House)
МісцеThe Blaine Housed
Термін каденції4 роки, не більше 2 строків підряд
Створення15 березня, 1820
Перший на посадіВільям Кінг
ЗаступникPresident of the Maine Senated
Платня$70,000 [1]
ВебсайтОфіційний сайт

Губернатор штату Мен — голова виконавчої влади в штаті Мен. До того, як Мен було прийнято до США в 1820 році, Мен був частиною штату Массачусетс, а губернатор штату Массачусетс був головою виконавчої влади.

Нинішній губернатор штату Мен — Джанет Міллс, демократка, яка вступила на посаду 2 січня 2019 року.

Губернатор штату Мен отримує зарплату в розмірі 70 000 доларів, що станом на 2016 рік є найнижчою (на 20 000 доларів) заробітною платою серед 50 губернаторів штатів. [2]

Вимоги

[ред. | ред. код]

Згідно з розділом 4 статті V, особа повинна до початку терміну перебування на посаді досягти 30 років, 15 років — бути громадянином США та п'ять років — мешканцем Мен. Губернатор повинен зберігати місце проживання в Мен протягом усього свого терміну. Розділ 5 передбачає, що особа не може обіймати посаду губернатора,[3] займаючи будь-яку іншу посаду в США, штаті Мен або мати «будь-яку іншу владу».

Вибори і строки повноважень

[ред. | ред. код]

Губернатори обираються безпосередньо на чотири роки, з обмеженням строку двох послідовно обраних термінів. Таким чином, губернатор може служити необмежену кількість термінів, доки вони виконуватимуть повноваження не більше двох підряд (стаття V, розділ 2).[3] Вибори проходять шляхом народного голосування, але якщо двоє людей сперечаються за перше місця, законодавчий орган збирається на спільній сесії, щоб вибрати між ними (стаття V, розділ 3).[3].

Виконавчі повноваження

[ред. | ред. код]

Губернатор є головнокомандуючим «армії і флоту Штату та міліції» (Департаменту оборони, ветеранів та управління надзвичайних ситуацій, тобто Національної гвардії Мен), за винятком коли вони не знаходяться під федеральним контролем (стаття V, розділ 7).[3] Зазвичай, губернатор має повноваження призначати цивільних, військових та судових службовців (окрім заповідальних суддів та мирових суддів), за умови підтвердження Законодавчим органом, якщо Конституція Мен чи статут не передбачають інший спосіб призначення (Розділ 8 статті V).[3] Він або вона також має право надавати помилування, відстрочку та комутації, за винятком випадків імпічменту. Це повноваження помилування також включає ювенальні правопорушення (стаття V, розділ 11).[3]

Кабінет

[ред. | ред. код]

Губернатор здійснює контроль за виконавчою владою, до складу якої входять державні установи штату Мен. Їх кабінет часто називають уповноваженими штату, які, як правило, висуваються губернатором, але затверджуються законодавчим органом штату Мен.

Чинний Кабінет

[ред. | ред. код]

Станом на січень 2019 року кабінет є таким:[4]

Кабінет Міллз
Посада Назва З року
Губернатор Джанет Міллз 2019
Уповноважений Департаменту адміністративних та фінансових послуг Кірстен Фігероа[5] 2019
Уповноважений Департаменту сільського господарства, природокористування та лісового господарства Аманда Біл[6] 2019
Уповноважений Департаменту з питань виконання покарань Рандалл Ліберті[7] 2019
Уповноважений Департаменту оборони, ветеранів та управління надзвичайними ситуаціями Дуглас Фарнхем[8] 2016
Уповноважений Департаменту економічного та громадського розвитку Хізер Джонсон[9] 2019
Уповноважений Департаменту освіти Пендер Макін[10] 2019
Уповноважений Департаменту охорони навколишнього середовища Джеррі Рейд[11] 2019
Уповноважений Департаменту охорони здоров'я та соціальних служб Джоан Ламбре[12] 2019
Уповноважений Департаменту внутрішнього рибальства та дикої природи Джуді Камю[13] 2019
Уповноважений Департаменту морських ресурсів Патрік К. Келіхер[8] 2012
Уповноважений Департаменту громадської безпеки Майкл Сосшок[7] 2019
Уповноважений Департаменту транспорту Брюс Ван Нот[14] 2019
Уповноважений Департаменту праці Лора Фортман[15] 2019
Уповноважений Департаменту професійного та фінансового регулювання Енн Хед[8][16] 2011
Виконавчий директор Компенсаційної комісії працівників Джон Роде[17] 2019

Правонаступництво

[ред. | ред. код]

Мен — один із п'яти штатів, який не має посади лейтенант-губернатора[18] Відповідно до чинного законодавства, якщо посада губернатора є вакантною, губернатором стає президент сенату Мен. З 5 грудня 2018 року президентом Сенату є демократ Трой Джексон.[19]

Офіційна резиденція

[ред. | ред. код]

Дім Блейна в місті Огаста є офіційним особняком губернатора, і розташований через дорогу від Капітолію штату Мен. Він став офіційною резиденцією в 1919 році і названий за іменем Джеймса Г. Блейна, який колись володів цим особняком. Будинок був побудований капітаном Джеймсом Холлом у 1833 році та оголошений Національною історичною пам'яткою у 1964 р..[20]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ CSG Releases 2013 Governor Salaries. The Council of State Governments. 25 червня 2013. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2014.
  2. ↑ Burnett, Jennifer (19 липня 2016). Governors' Salaries 2016. The Council of State Governments. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  3. ↑ а б в г д е Maine Constitution Article V [Архівовано 7 липня 2013 у Archive.is], maine.gov.
  4. ↑ Cabinet | Office of Governor Janet T. Mills. www.maine.gov. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  5. ↑ Thistle, Scott; Herald, Press (17 грудня 2018). Mills picks official from Attorney General’s Office to be Maine’s finance chief. Kennebec Journal and Morning Sentinel. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
  6. ↑ @onlinesentinel (18 січня 2019). Mills chooses head of farmland preservation group as agricultural commissioner: Amanda Beal grew up on a dairy farm in Litchfield and has served as president and CEO of Maine Farmland Trust since 2016. #mepolitics @JanetMillsforME bit.ly/2swObWM (Твіт) — через Твіттер.
  7. ↑ а б Miller, Kevin (21 грудня 2018). To lead Department of Labor, Mills picks someone who’s done it before. Lewiston Sun Journal. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 4 січня 2019.
  8. ↑ а б в Overton, Penelope (3 січня 2019). Gov. Mills wants fisheries commissioner, 2 others to stay on in her administration. Press Herald. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 4 січня 2019.
  9. ↑ Thistle, Scott (27 грудня 2018). Nominee for Mills Cabinet sees broadband access as key to Maine economy. Press Herald. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 січня 2019.
  10. ↑ Thistle, Scott (26 грудня 2018). Mills nominates Brunswick school administrator to be Maine’s education chief. Press Herald. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 4 січня 2019.
  11. ↑ Billings, Randy (2 січня 2019). Mills picks attorney for environmental protection chief. Press Herald. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 4 січня 2019.
  12. ↑ Thistle, Scott (14 грудня 2018). Mills names Mainer with White House experience to lead state’s ‘most important department’. Press Herald. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
  13. ↑ Janet Mills nominates first woman to serve as commissioner of DIF&W. Bangor Daily News (амер.). Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 4 січня 2019.
  14. ↑ Thistle, Scott (20 грудня 2018). Mills wants turnpike official to change lanes and lead transportation department. Press Herald. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 4 січня 2019.
  15. ↑ Miller, Kevin (21 грудня 2018). To lead Department of Labor, Mills picks someone who’s done it before. Lewiston Sun Journal. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 4 січня 2019.
  16. ↑ Anne Head | Office of Governor Janet T. Mills. www.maine.gov. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  17. ↑ AP. Maine Gov.-elect Taps Former Labor Chief To Head Department. www.mainepublic.org. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2019.
  18. ↑ Governor of Maine | Vacancies. Ballotpedia. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 12 квітня 2020.
  19. ↑ Russell, Eric (10 листопада 2018). Maine Senate Democrats and Republicans choose new leaders. Portland Press Herald. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 10 листопада 2018.
  20. ↑ «Blaine House — Maine's Governor's Mansion» [Архівовано 5 січня 2020 у Wayback Machine.].

Посилання

[ред. | ред. код]