Гурильов Олександр Львович

Гурильов Олександр Львович
Основна інформація
Дата народження22 серпня (3 вересня) 1803[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняSemyonovskoed, Серпуховський повітd, Московська губернія, Російська імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті30 серпня (11 вересня) 1858[3][5] (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіМосква, Російська імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, піаніст Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіДжон Філд Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоLev Gurilyovd Редагувати інформацію у Вікіданих

Олександр Львович Гурильов (22 серпня (3 вересня) 1803, Москва, — 30 серпня (11 вересня) 1858) — російський композитор, піаніст, педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї кріпосного музиканта Льва Степановича Гурільова (1770—1844), диригента і скрипаля оркестру графа Орлова. Вчився у батька (скрипка), Джон Філда (фортепіано), Йосипа Генішти (теорія музики). У 1831 разом із своїм батьком отримав вільну і приписався до товариства московської ремесленої управи. Проживав у Москві, займався композиторською і педагогічною діяльністю, викладав гру на фортепіано та спів. Відомий як автор ліричних побутових романсів і пісень, що набули широкого поширення в демократичній частині міського населення. Йому також належать обробки народних пісень, фортепіанні твори — танці, віртуозні п'єси для концертного виконання (варіації на романс А. Е. Варламова «На зорі ти її не буди», і терцет «Не томи, рідний» з опери М. І. Глінки «Іван Сусанін»).

Основний жанр творчості Гурільова — вокальна лірика. Його романси пройняті романтичними, сентиментальними настроями, тонким ліризмом, в них сильний вплив російської народної традиції. Ясна мелодія, кантилена зближує Гурілева з Глінкою, з іншого боку, ряд романсів в драматично-декламаційному стилі передбачає творчість Даргомижського, Мусоргського і Чайковського. Важливою складовою вокальних творів Гурільова є ретельно розроблена фортепіанна партія.

Автор романсів

[ред. | ред. код]

Особливою популярністю користувалися:

  • «Матінка-голубонька»,
  • «В'ється ластівка сизокрила»,
  • «Однозвучно гримить дзвіночок»,
  • «Сарафанчик»,
  • «Розлука» («На зорі туманної юності»)[6]

Література

[ред. | ред. код]
  • Асафьев Б. В. Важнейшие этапы развития русского романса, в его сб.: Русский романс. ― Л., 1930
  • Васина-Гроссман В. А. Русский классический романс XIX века. ― М., 1956
  • Тынянова Е., К биографии А. Л. Гурилева, «Советская музыка», 1940, № 9;
  • А. Л. Гурилев, в кн.: История русской музыки т.1,М.,1957,с.199-203.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  4. ↑ а б Гурилёв Александр Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Discogs — 2000.
  6. ↑ Романс «Розлука» [Архівовано 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]