Гігантський войд

Гігантський войд
Сузір'я Гончі Пси
Епоха J2000.0[1]
Пряме піднесення 3,4 радіан[1]
Схилення 0,68 радіан[1]

Гігантський войд, Гігантська порожнеча (також відома як Гігантська порожнеча в NGH, Canes Venatici Supervoid і AR-Lp 36) — це надзвичайно велика область простору з недостатньою щільністю галактик, розташована в сузір'ї Гончих псів. Це друга за величиною підтверджена порожнеча на сьогоднішній день з орієнтовним діаметром від 300 до 400 Мпк (від 1 до 1,3 мільярда світлових років) [1], а його центр лежить приблизно на відстані 1,5 мільярда світлових років (z = 0,116).[2] Вона була відкрита в 1988 році[3] і була найбільшою порожнечею в Північній галактичній півкулі[2] і, можливо, другою за величиною з коли-небудь виявлених. Навіть гіпотетична «Еріданська надпорожнеча», яка відповідає положенню холодної плями WMAP, є карликовою порівняно з цією порожнечею, хоча Гігантська порожнеча не відповідає будь-якому значному охолодженню космічного мікрохвильового фону.

Усередині цієї величезної порожнечі є 17 скупчень галактик, зосереджених у сфері сферичної форми діаметром 50 Мпк.[2] Дослідження руху цих кластерів показують, що вони не взаємодіють один з одним, тобто щільність кластерів дуже низька, що призводить до слабкої гравітаційної взаємодії.[2] Розташування порожнечі в небі близьке до порожнечі Волопаса.

У серії статей, опублікованих між 2004 і 2006 роками, космолог і фізик-теоретик Лаура Мерсіні-Хоутон представила теорію про те, що Всесвіт виник із мультивсесвіту, і зробила серію перевірених передбачень, які включали існування Гігантської Порожнечі.[4][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в SIMBAD Astronomical Database
  2. а б в г Kopylov, A. I.; Kopylova, F. G. (February 2002). Search for streaming motion of galaxy clusters around the Giant Void (PDF). Astronomy & Astrophysics. 382 (2): 389—396. Bibcode:2002A&A...382..389K. doi:10.1051/0004-6361:20011500. Архів (PDF) оригіналу за 18 липня 2018.
  3. «The Northern Cone of Metagalaxy» (Kopylov et al. 1988)
  4. Moon, Timur (19 May 2013). Planck Space Data Yields Evidence of Universes Beyond Our Own. International Business Times. Процитовано 27 July 2014.
  5. Cauchi, Stephen (9 December 2007). Into the void: a glimpse of our tiny place in the scheme of things. The Age. Процитовано 27 July 2014.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]