Гіємалора

† Гіємалора
Час існування: едіакарій, 565–550 млн р. т.

Біологічна класифікація
Царство: Incertae sedis
Рід: † Hiemalora
Біноміальна назва
† Hiemalora stellaris
Fedonkin, 1982
Посилання
Вікісховище: Hiemalora
Віківиди: Hiemalora
Fossilworks: 4687

Гіємалора — рід організмів едіакарської біоти, можливо, споріднених з сучасними актиніями. Мала вигляд мішка діаметром до 3 см зі слабкими радіальними лініями, спочатку інтерпретованими як щупальця, однак виявлені в подальшому листоподібні органи, прикріплені до тіла, привели до припущення, що «тіло» в дійсності є органом прикріплення більшого організма[1]. Це припущення суперечило первісної класифікації гіємалори як медузоподібного кишковопорожнинного і змусило декількох дослідників віднести хіемалору до хондрофор (гідроїдні з родини Porpitidae[en])[2]. Однак дослідження показали, що у цикломедуз, знайдених в тих же відкладеннях, що і гіємалора, щупальця не зберігаються, отже, щось, визнане у гіємалори за щупальця, насправді такими не є[3].

Гіємалору знайдено у багатьох відкладеннях на різних континентах[4].

Термінологія

[ред. | ред. код]

Рід спочатку був названий «Пінегія» (Pinegia Fedonkin, 1980)[5], але два роки опісля був перейменований, оскільки виявлено, що це ім'я вже присвоєно роду пермських комах[3][6].

Види

[ред. | ред. код]
  • Hiemalora stellaris Fedonkin, 1982
    • Pinegia stellaris Fedonkin, 1980
  • Hiemalora pleiomorphus Vodanjuk, 1989

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hofmann H.J. Hiemalora and other ediacaran fossils of Northeastern Newfoundland, and correlation within Avalonia // Geological Society of America Abstracts with Programs. — 2005. — Vol. 37, Issue = 7. — P. 485 [1] [Архівовано 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Seilacher, A., Buatois L.A.; Gabriela Mangano M. Trace fossils in the Ediacaran-Cambrian transition: Behavioral diversification, ecological turnover and environmental shift // Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. — 2005. — Vol. 227, Issue 4. — P. 323—356 PDF (в платному доступі) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Narbonne G.M. New Ediacaran Fossils from the Mackenzie Mountains, Northwestern Canada // Journal of Paleontology. — 1994. — Vol. 68, Issue 3. — P. 411—416 PDF (в платному доступі)].
  4. ↑ Waggoner B. The Ediacaran Biotas in Space and Time // Integrative and Comparative Biology. — 1998. — Vol. 43, Issue 1. — P. 104—113 [2]
  5. ↑ Федонкин М. А. Новые представители докембрийских кишечнополостных на севере Русской платформы // Палеонтол. журн. 1980. № 2. С. 183—192
  6. ↑ Федонкин M.A. Новое название докембрийских кишечнополостных // Палеонтол. журн. — 1982. — Т. 2. — С. 137