Дарія Д'Антоніо

Дарія Д'Антоніо
італ. Daria D'Antonio
Зображення
Зображення
Місце народженняНеаполь
Громадянство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякінооператор
Кар'єра2010 — дотепер
НагородиПремія «Давид ді Донателло» за найкращу операторську роботу (2020, 2022)
IMDbID 1065020 Редагувати інформацію у Вікіданих
www.dariadantonio.com

Да́рія Д’Анто́ніо (італ. Daria D'Antonio) — італійська кінооператорка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася і виросла в Неаполі, почала працювати на знімальних майданчиках у молодому віці. Дебютувала як операторка під керівництвом Луки Бігацці, завдяки чому отримала досвід роботи з такими режисерами, як Сільвіо Сольдіні, Карло Маццакураті, Джанні Амеліо та Франческа Коменчіні.

Як кінооператорка дебютувала у документальному фільмі 2007 року «Il passaggio della linea» режисера П'єтро Марчелло.

Після роботи у рекламі та телесеріалах співпрацювала з відомими італійськими режисерами, зокрема Валеріо М'єлі (Ricordi?, перша номінація на премію Давид ді Донателло) та Паоло Соррентіно (Рука Бога, 2021, стала першою жінкою, яка отримала нагороду за найкращу операторську роботу[1], а також Партенопа, 2024).[2][3][4][5]

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Оператор-постановник

[ред. | ред. код]

Телебачення

[ред. | ред. код]

Режисерка

[ред. | ред. код]
  • Napoli 24 (2012) — документальний фільм (епізод Poggioreale)

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. David News - Accademia del Cinema Italiano - Premi David di Donatello. www.davidnews.it. Процитовано 23 травня 2024.
  2. Commercials. Daria d’Antonio (італ.). Процитовано 22 травня 2024.
  3. Daria d’Antonio. Daria d’Antonio (італ.). Процитовано 22 травня 2024.
  4. MYmovies.it. Daria D'Antonio. MYmovies.it (італ.). Процитовано 23 травня 2024.
  5. Daria D'Antonio. Le giornate della luce. Процитовано 23 травня 2024.