Положення δ Південного Трикутника у сузір'ї Південного Трикутника (червона блимаюча точка) | |
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | Південний Трикутник |
Пряме піднесення | 16г 15х 26.26979с[1] |
Схилення | –63° 41′ 08.4492″[1] |
Видима величина (V) | 3.86[2] |
Характеристики | |
Спектральний клас | G2Ib-IIa[3] |
показник кольору U−B | +0.86[2] |
яскравість B | 4.956[4] |
показник кольору B−V | +1.1[2] |
яскравість V | 3.858[4] |
Тип змінності | |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −4.9[5] км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: +2.73[1] мас/рік |
Паралакс (π) | 5.37 ± 0.17[1] мас |
Відстань | 610 ± 20 світлових років 186 ± 6 парсек |
Абсолютна величина (MV) | –3.9[6] |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Радіус | ~50 R☉ |
Світність | 1.209[7] L☉ |
Ефективна температура | 4.990 ± 100[2] K |
lg g | 1.54 cgs[2] |
Металічність [Fe/H] | -0.5[2] |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Delta+Trianguli+Australis |
Дельта Південного Трикутника (лат. δ Trianguli Australis, скорочено δ TrA) — подвійна система зірок у сузір'ї Південного Трикутника, розміщена на відстані близько 610 а. о. (182 парсек) від Сонця. Є четвертою за яскравістю зорею у даному сузір'ї.
Перша зірка у зоряній парі, δ Південного Трикутника A, класифікована як жовтий надгігант, чи яскравий гігант, спектрального класу G з видимою зоряною величиною +3,86. Її ж компаньйон, δ Південного Трикутника B, 12-ї видимої величини і віддалений від неї на 30 кутових секунд.[8]
Дельта Південного Трикутника А — велетенська по сонячних мірках зоря, яка у 50 разів більша за наше денне світило. Ефективна температура поверхні зорі коливається поблизу 4990 К, а її металічність дорівнює 125 % сонячної. Світність δ Південного Трикутника A перевищує світність Сонця у близько 1200 разів.
Дельту Південного Трикутника на небесній сфері найкраще спостерігати у південній півкулі, де вона є незахідною зіркою для більшості регіонів помірного клімату протягом всього року. Натомість у північній півкулі її видимість обмежена вже починаючи з тропічного поясу. Видима зоряна величина дозволяє спостерігати її навіть у нічному небі над містами середніх розмірів. Найкращий час для спостереження за зорею — наприкінці весни та влітку, а в південній півкулі, завдяки її схиленню — навіть із початку весни.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.)
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.)