Деркул (притока Сіверського Дінця)

Деркул
Деркул у Біловодську взимку
48°35′12.001200099995″ пн. ш. 39°41′26.001600100003″ сх. д. / 48.58667° пн. ш. 39.69056° сх. д. / 48.58667; 39.69056
Витік	на північно-західній стороні від села Просяне
• координати	49°38′1.0000000996052″ пн. ш. 39°38′5.0000000992093″ сх. д. / 49.63361° пн. ш. 39.63472° сх. д. / 49.63361; 39.63472
Гирло	Сіверський Дінець
• координати	48°35′12.0000001012″ пн. ш. 39°41′26.00000010161″ сх. д. / 48.58667° пн. ш. 39.69056° сх. д. / 48.58667; 39.69056
Басейн	басейн Дону
Країни:	Україна * Луганська область  Росія
Регіон	Луганська область
Довжина	165 км
Площа басейну:	5180 км²
Притоки:	Балка Просяний Яр, Біла, Лізна, Журавка, Дубовець, Балка Солоний Яр, Повна, Балка Крута, Прогній, Балка Токмачіва (ліві) Бишкінь, Яр Третяків, Балка Великий Яр, Чугинка, Герасимова, Балка Комишова (праві)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Деркул.

Де́ркул (рос. Деркул^[1]) — річка в Україні (в межах Старобільського та Щастинського районів Луганської області) та Росії (в межах Ростовської області). Ліва притока Сіверського Дінця (басейн Дону).

Опис

Довжина 165 км, площа водозбірного басейну 5180 км². Долина асиметрична, завширшки від 2 до 5 км. Правий схил крутий, високий (60—70 м), лівий — пологий. Річище звивисте, завширшки від 10 м (у верхів'ї) до 30 м (у пониззі), завглибшки відповідно 0,5 м та 1—1,3 м. Похил річки 0,6 м/км. Використовується на зрошення та господарські потреби.

Розташування

Бере початок на північно-західній стороні від села Просяне, на південних схилах Середньоруської височини. Тече на південь і південний схід. Впадає до Сіверського Дінця біля східної околиці села Новокиївки.

Деркул упродовж багатьох кілометрів становить природний кордон між Україною та Росією.

Заповідні об'єкти та біостанція

У його нижній течії, в Станично-Луганському районі розташований іхтіологічний заказник «Деркульський», а біля гирла, в куту між Деркулом та Дінцем — ландшафтний заказник «Шарів Кут».

На території заказника «Деркульський», приблизно посередині між селами Сизе і Болотене з півдня та с. Колесниківка з півночі, на боровій терасі правого берега Деркулу розташована біостанція Луганського національного університету «Ново-Іллєнко».

Притоки

Ліві: Балка Просяний Яр, Біла, Лізна, Журавка, Дубовець, Балка Солоний Яр, Повна, Балка Крута, Прогній, Балка Токмачіва.

Праві: Бишкінь, Яр Третяків, Балка Великий Яр, Чугинка, Герасимова, Балка Комишова.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села, селища (від витоків до гирла): Марківка, Деркулове, Сичівка, Кризьке, Бондарівка, Курячівка, Гармашівка, Лимарівка, Кононівка, Біловодськ, Городнє, Третяківка, Данилівка, Попівка, Городище, Фроловка (Росія), Ноздрівка, Подгаєвка (Росія), Деркульське, Титовка (Росія), Олександрівка, Машликіно (Росія), Новорускій (Росія), Золотарівка, Красний Деркул, Ушаковка (Росія), Можаєвка (Росія), Гарасимівка, Юганівка, Маноцький (Росія).

Галерея

• 
  Річка Деркул поблизу біостанції Ново-Іллєнко
• 
  Деркул у Біловодську
• 
  Деркул у Біловодську

Примітки

1. Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIII, лист: 18. Показаны территории: Харьковской губернии, Область Войска Донского

Джерела

• «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 152. — (№ 2586).
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.

Портал «Географія»   Портал «Гідрологія»