Джанфранко Маттеолі

Джанфранко Маттеолі
Джанфранко Маттеолі
Маттеолі в «Інтері» наприкінці 1980-х
Особисті дані
Народження	21 квітня 1959(1959-04-21) (65 років)
	Оводда, Провінція Нуоро, Сардинія, Італія
Зріст	172 см
Вага	68 кг
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1975	«Канту»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1975–1976 «Канту» 3 (0) 1976–1985 «Комо» 102 (8) 1977–1978 →  «Джуліанова» 8 (0) 1979–1980 →  «Осімана» 31 (4) 1980–1982 →  «Реджяна» 71 (8) 1985–1986 «Сампдорія» 22 (1) 1986–1990 «Інтернаціонале» 116 (5) 1990–1994 «Кальярі» 130 (5) 1994–1995 «Перуджа» 31 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1984–1986 Італія U-21 14 (0) 1986–1987 Італія 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2001 «Кальярі» 2005–2015 «Кальярі» (техн.дир.) 2015–2016 «Комо» (техн. асс.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маттеолі.

Джанфранко Маттеолі (італ. Gianfranco Matteoli; нар. 21 квітня 1959, Оводда) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Інтернаціонале», з яким став чемпіоном Італії та володарем Суперкубка Італії, а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 21 квітня 1959 року в місті Оводда. Вихованець футбольної школи клубу «Канту». У дорослому футболі дебютував 1975 року у дорослій команді, в якій провів один сезон, взявши участь у 3 матчах Серії D.

1976 року Маттеолі перейшов у «Комо», але через деякий час відправився в оренду за ігровою практикою в «Джуліанову». У січні 1978 року Джанфракнко повернувся в Ларіо, але потім знову відправляється в оренду в «Осіману» і, нарешті, в «Реджані», де він грав два сезони і став повноцінним гравцем основного складу

Повернувшись влітку 1982 року до «Комо», після двох сезонів в Серії В він допоміг команді вийти до вищого дивізіону. Дебютував в Серії А 16 вересня 1984 року в матчі проти «Ювентуса» (0:0) і був визнаний одним з найкращих півзахисників сезону^[1].

У 1985 році він переїхав до «Сампдорії», де провів лише один сезон, після чого за 4,8 мільярда лір був придбаний «Інтернаціонале»^[2]. Міланці на чолі з Джованні Трапаттоні були однією з найкращих команд країни і 1989 року вибороли титул чемпіона Італії та стали володарем Суперкубка Італії. У цьому ж сезоні Маттеолі 27 листопада 1988 року встановив рекорд забивши найшвидший гол і історії Серії А, відзначившись у матчі проти «Чезени» через 9,9 секунд після початку гри. 10 січня 1993 року Марко Бранка пообив цей рекорд, забивши гол на 9,1 секунді, але і той рекорд був побитий — Паоло Поджи забив свій гол на 8,9 секунді матчу 2 грудня 2001 року^[3].

1990 року уклав контракт з клубом «Кальярі», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Кальярі» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і 1993 року допоміг клубу після багаторічної відсутності в єврокубках кваліфікуватись до Кубку УЄФА. Там клуб дійшов до півфіналу, де програв «Інтеру», який потім виграв турнір.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Перуджа», за яку виступав протягом сезону 1994/95 років.

Виступи за збірні

Протягом 1984—1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1986 року^[1]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах.

6 грудня 1986 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії в матчі відбору на чемпіонат Європи 1988 року проти Мальти (2:0). Наступного року зіграв ще у двох матчах відбору та трьох товариських іграх, після чого за збірну більше не грав.

Кар'єра тренера

З 1999 року працював тренером юнацької команди «Кальярі»^[4], а 15 жовтня 2001 року після звільнення головного тренера першої команди Антоніо Сали Маттеолі став виконувачем головного тренера^[5]. Однак 18 грудня після поганих результатів Маттеолі був звільнений і незабаром повернувся до роботи з молоддю^[6].

29 грудня 2005 року обійняв посаду технічного директора «Кальярі»^[7], де пропрацював протягом 10 років і покинув її 26 травня 2015 року^[8].

1 листопада 2015 року він приєднався до «Комо», ставши технічним консультантом нового головного тренера клубу Джанлуки Фести^[9], де пропрацював до березня.

4 липня 2016 року він був призначений куратором молодіжного сектору «Інтернаціонале»^[10].

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
6-12-1986	Валлетта	Мальта	0 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 1988	-	74'
24-1-1987	Бергамо	Італія	5 – 0	Мальта	Відбір до ЧЄ 1988	-	56'
14-2-1987	Лісабон	Португалія	0 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 1988	-	76'
18-4-1987	Кельн	ФРН	0 – 0	Італія	товариський матч	-	57'
10-6-1987	Цюрих	Італія	3 – 1	Аргентина	товариський матч	-	77'
23-9-1987	Піза	Італія	1 – 0	Югославія	товариський матч	-	53'
Усього		Матчів	6		Голів	0

Титули і досягнення

• Чемпіон Італії (1):

«Інтернаціонале»: 1988–1989

• Володар Суперкубка Італії (1):

«Інтернаціонале»: 1989

Примітки

1. Panini, vol. 1. p. 20.
2. Panini, vol. 3. p. 10.
3. I 3 gol più veloci della storia. Corriere della Sera. 3 febbraio 2003. с. 41.
4. Cagliari, un'isola al comando. 13 dicembre 2006.
5. Cagliari: squadra affidata al duo Nuciari-Matteoli. 15 ottobre 2001.
6. tuttomercatoweb.com, ред. (18 dicembre 2001). Cagliari: esonerato Nuciari, sulla panchina Sonetti.
7. tuttomercatoweb.com, ред. (29 dicembre 2005). Cagliari: Matteoli promosso Direttore Tecnico.
8. Comunicato della Società. 26 maggio 2015. Архів оригіналу за 26 maggio 2015. Процитовано 26 maggio 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
9. tuttomercatoweb.com, ред. (1º novembre 2015). Ufficiale: Como, Festa nuovo allenatore.
10. fcinter1908.it, ред. (4 luglio 2016). Inter: dopo Samuel torna un altro ex. Per il settore giovanile scelto….

Джерела

• Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961—2012, vol. 1 (1984—1985), ed. speciale per La Gazzetta dello Sport, Modena, Panini, 7 maggio 2012.
• Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961—2012, vol. 3 (1986—1987), ed. speciale per La Gazzetta dello Sport, Modena, Panini, 21 maggio 2012.

Посилання

• Джанфранко Маттеолі на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Джанфранко Маттеолі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Джанфранко Маттеолі на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Джанфранко Маттеолі на сайті Eu-football.info (англ.)