Джонатан Майкл Грегорі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грегорі.
Джонатан Майкл Грегорі
Jonathan Michael Gregory
Грегорі у 2018 році
Грегорі у 2018 році
Грегорі у 2018 році
Народився20 століття
Велвін-Гарден-Сіті
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьметеоролог, кліматолог
Alma mater

Оксфордський університет (бакалавр)

Бірмінгемський університет (доктор)
ГалузьЗміна клімату
Заклад

Метеорологічна служба Університет Редінга Центр прогнозування та дослідження клімату Хедлі

Університет Східної Англії
Науковий ступіньДоктор філософії
ЧленствоЛондонське королівське товариство
НагородиBBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2018)

Джонатан Майкл Грегорі, член Королівського товариства (FRS) — науковець, що займається моделюванням клімату, працює над механізмами глобальних змін клімату та рівня моря в десятилітньому та більш тривалому часовому масштабі[1][2] в Метеорологічному бюро та Університеті Редінга[3][4].

Освіта

[ред. | ред. код]

Грегорі здобув освіту в школі Стенбороу міста Велвін-Гарден-Сіті та Оксфордському університеті.[3] Він закінчив аспірантуру в Бірмінгемському університеті, де здобув ступінь доктора філософії з експериментальної фізики елементарних частинок у 1990 році[5] за роботу над експериментом UA1 у CERN.[6]

Кар'єра та дослідження

[ред. | ред. код]

Грегорі є старшим науковцем відділу клімату Національного центру з атмосферних наук (NCAS-Climate) Ради з досліджень природного середовища (NERC), розташованого в Департаменті метеорології Університету Редінга; Він також є науковим співробітником із зміни клімату в Метеорологічному центрі Хедлі з прогнозування та дослідження клімату[7].

У 2004 році дослідження, яке очолив Грегорі, було опубліковане в журналі Nature[8] і передбачало, що Гренландський льодовик ймовірно буде знищений внаслідок глобального потепління, що призведе до підняття глобального рівня моря на 7,1 метра протягом наступних 1000 років чи більше[9].

Він був провідним автором глави 11 Звіту про третю оцінку Міжурядової групи експертів зі змін клімату (МГЕЗК) 2001 року Зміни рівня моря[10] і зробив свій внесок як автор до глави про рівень моря в Другому оцінювальному звіті МГЕЗК.[11] Грегорі також був співкоординатором глави 5 Звіту про четверту оцінку МГЕЗК 2007 року Observations: Oceanic Climate Change and Sea Level,[12] і глави 10 Global Climate Projections.[13]

Вибрані видання

[ред. | ред. код]

Разом з Грегорі працювали також Том Віглі[3], Філ Джонс та Джон Мітчелл. До його публікацій[1] відносяться:

  • Прибережне та глобальне середнє підвищення рівня моря за 1950—2000 роки[14]
  • Про послідовне масштабування членів у рівнянні динаміки морського льоду[15]
  • Змодельована та спостережена десятирічна мінливість вмісту тепла в океані[16]
  • Загроза втрати льодовикового покриву Гренландії[8]
  • Роль прісноводного балансу Атлантики в гітерезисі меридіональної перекидної циркуляції[17]
  • Оцінка чутливості клімату на основі спостережень[18]
  • Черч, Дж. А. та Дж. М. Грегорі, 2001. Зміни рівня моря. У: Енциклопедія океанських наук. Ред. Дж. Г. Стіл та К. К. Турекіан. Academic Press, Лондон.
  • Порівняння результатів кількох AOGCMs для глобальних та регіональних змін рівня моря від 1900 до 2100 року[19].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

У 2010 році Грегорі отримав грант Європейської дослідницької ради (ERC) для проведення досліджень зміни рівня моря[3][20]. У 2017 році Джонатан був обраний членом Королівського товариства (FRS)[21]. У 2007 році Нобелівську премію миру розділили між собою Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) та Ел Гор за роботу зі зміни клімату[22].

Науковець також отримав премію 2018 року Фонду BBVA у категорії Кліматичні зміни, спільно з Анні Казнав та Джоном Черчем за їхні визначні внески у виявленні, розумінні та прогнозуванні реакції глобального та регіонального рівня моря на антропогенні зміни клімату. Комітет відзначив їхні виняткові досягнення у цій області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Scopus preview - Gregory, Jonathan M. - Author details - Scopus. www.scopus.com. Процитовано 20 листопада 2023.
  2. ↑ Jonathan Gregory's home page at the University of Reading. web.archive.org. 7 квітня 2005. Архів оригіналу за 7 квітня 2005. Процитовано 20 листопада 2023.
  3. ↑ а б в г Prof Jonathan Gregory. Met Office (англ.). Процитовано 20 листопада 2023.
  4. ↑ Jonathan Gregory. scholar.google.com. Процитовано 20 листопада 2023.
  5. ↑ https://findit.bham.ac.uk/primo-explore/fulldisplay?vid=44BIR_VU1&docid=44BIR_ALEPH_DS000526680&context=L&search_scope=CSCOP_44BIR_DEEP. findit.bham.ac.uk (англ.). Процитовано 20 листопада 2023.
  6. ↑ Personal interests and CV. www.met.rdg.ac.uk. Процитовано 20 листопада 2023.
  7. ↑ Understanding Climate Change - Met Office. web.archive.org. 18 жовтня 2011. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 20 листопада 2023.
  8. ↑ а б "Threatened loss of the Greenland ice-sheet" (PDF).
  9. ↑ #author.fullName}. Greenland ice cap 'doomed to meltdown'. New Scientist (амер.). Процитовано 20 листопада 2023.
  10. ↑ Climate Change 2001: The Scientific Basis. web.archive.org. 6 лютого 2005. Архів оригіналу за 6 лютого 2005. Процитовано 20 листопада 2023.
  11. ↑ "IPCC Second Assessment: Climate Change 1995. A Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2018. Процитовано 20 листопада 2023.
  12. ↑ Chapter 5: Observations: Oceanic Climate Change and Sea Level - AR4 WGI. web.archive.org. 20 червня 2017. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 20 листопада 2023.
  13. ↑ Chapter 10: Global Climate Projections - AR4 WGI. web.archive.org. 15 квітня 2016. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 20 листопада 2023.
  14. ↑ White, Neil J.; Church, John A.; Gregory, Jonathan M. (2005-01). Coastal and global averaged sea level rise for 1950 to 2000. Geophysical Research Letters (англ.). Т. 32, № 1. doi:10.1029/2004GL021391. ISSN 0094-8276. Процитовано 20 листопада 2023.
  15. ↑ Connolley, W. M.; Gregory, J. M.; Hunke, E.; McLaren, A. J. (1 липня 2004). On the Consistent Scaling of Terms in the Sea-Ice Dynamics Equation. Journal of Physical Oceanography (англ.). Т. 34, № 7. с. 1776—1780. doi:10.1175/1520-0485(2004)034<1776:OTCSOT>2.0.CO;2. ISSN 0022-3670. Процитовано 20 листопада 2023.
  16. ↑ Gregory, J. M.; Banks, H. T.; Stott, P. A.; Lowe, J. A.; Palmer, M. D. (2004-08). Simulated and observed decadal variability in ocean heat content. Geophysical Research Letters (англ.). Т. 31, № 15. doi:10.1029/2004GL020258. ISSN 0094-8276. Процитовано 20 листопада 2023.
  17. ↑ Gregory, J. M.; Saenko, O. A.; Weaver, A. J. (1 грудня 2003). The role of the Atlantic freshwater balance in the hysteresis of the meridional overturning circulation. Climate Dynamics (англ.). Т. 21, № 7. с. 707—717. doi:10.1007/s00382-003-0359-8. ISSN 1432-0894. Процитовано 20 листопада 2023.
  18. ↑ Gregory, J. M.; Stouffer, R. J.; Raper, S. C. B.; Stott, P. A.; Rayner, N. A. (15 листопада 2002). An Observationally Based Estimate of the Climate Sensitivity. Journal of Climate (англ.). Т. 15, № 22. с. 3117—3121. doi:10.1175/1520-0442(2002)015<3117:AOBEOT>2.0.CO;2. ISSN 0894-8755. Процитовано 20 листопада 2023.
  19. ↑ :2001ClDy...18..225G. Gregory, J. M.; Church, J. A.; Boer, G. J.; Dixon, K. W.; Flato, G. M.; Jackett, D. R.; Lowe, J. A.; O'Farrell, S. P.; Roeckner, E.; Russell, G. L.; Stouffer, R. J.; Winton, M. (2001). "Comparison of results from several AOGCMs for global and regional sea-level change 1900-2100".
  20. ↑ Advanced ERC Fellow. web.archive.org. 20 грудня 2009. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 20 листопада 2023.
  21. ↑ Jonathan Gregory | Royal Society. web.archive.org. 23 травня 2017. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 20 листопада 2023.
  22. ↑ admin-innovation (16 жовтня 2007). Scientists from the National Centre for Atmospheric Science Share in the Nobel Peace Prize. Innovations Report (амер.). Процитовано 20 листопада 2023.