Домінік Ієронім Радзивілл

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Радзивілл.
Домінік Ієронім Радзивілл
Народився4 серпня 1786(1786-08-04)[1]
Біла Підляська, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер11 листопада 1813(1813-11-11)[1] (27 років)
Лаутереккен
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьвійськовослужбовець
УчасникНаполеонівські війни
Військове званняполковник
РідРадзивілли
БатькоГієронім Вінцентій Радзивілл[2]
МатиСофія Фредеріка фон Турн унд Таксіс
У шлюбі зElżbieta Mniszechd[2] і Теофіла Моравська[2]
ДітиСтефанія Радзивілл[2] і Александер Домінік Радзивілл[2]
Нагороди
Герб
Герб

Домінік V Єронім Радзивілл (4 серпня 1786, Біла Підляська — 11 листопада 1813, Лаутрекен[3] / Лаутерекен,[4] Пфальц, Німеччина) — князь з роду Радзивіллів, полковник війська Князівства Варшавського та гвардії Наполеона І. ХІ-й Ординат Несвізький, ординат на Клецьку та Олиці. Був відомий своєю чудовою капеллою в Несвіжі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син князя Гієроніма Вінцентія Радзивілла — ордината на Клецьку, мінського старости та його дружини княжни Софії Дороти фон Турн унд Таксіс (20.7.1758-31.5.1800). Після смерті батька був під опікою (разом з матір'ю) зведеного стрия Кароля Станіслава. У 1798—1801 роках навчався у Львові. Під час повстання Тадеуша Костюшка з матір'ю виїхав до Галичини, де вітчим Єнджей Казановскі мав опіку над його маєтками (4 міста, 72 села). В грудні 1810 року став до лав війська Князівства Варшавського, 1 квітня 1811 року став полковником 8-го полку уланів. Перед номінацією підписав офіру 180 000 золотих для потреб війська.[5]

Після відновлення Наполеоном Великого князівства Литовського 28 червня 1812 року, війська Радзивіла першими увійшли у Вільно під біло-червоними прапорами.[6]

Родина

[ред. | ред. код]

Перша дружина (шлюб 3.2.1807, розлучені; Ізабела Мнішхівна (5.8.1790 — 13.9.1852), дітей не мали. Друга дружина — Теофіла Моравська (12.4.1791, Варшава — 14.9.1828, там же; шлюб у Мінську 15.3.1809).[4] Діти:

  • Александер Домінік (нар. 29 лютого 1808 року, Ґрац; передшлюбний) — служив у війську в Алжирі, брав участь в Листопадовому повстанні, вважається засновником Галицької гілки роду.
  • Стефанія (1809—1832).[7], дружина графа Людвіга (Льва) Сайн-Вітгенштейна

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. ↑ а б в г д Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
  3. ↑ Z. Anusik, A. Stroynowski Radziwiłł Dominik Hieronim Władysław h. Trąby (1786–1813)… S. 177
  4. ↑ а б Radziwill family 3 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)(пол.)
  5. ↑ Z. Anusik, A. Stroynowski Radziwiłł Dominik Hieronim Władysław h. Trąby (1786—1813)… — S. 176—177.
  6. ↑ Iwaszkiewicz Janusz Litwa w roku 1812 / Askenazy Szymon (przedm.). — Kraków; Warszawa: z zapomogi Kasy Pomocy dla osób pracujących na polu naukowem im. J. Mianowskiego, 1912. — 439 s. (пол.)
  7. ↑ Z. Anusik, A. Stroynowski. Radziwiłł Dominik Hieronim Władysław h. Trąby (1786—1813)… — S. 178.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Z. Anusik, A. Stroynowski Radziwiłł Dominik Hieronim Władysław h. Trąby (1786–1813) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXX/1, zeszyt 124. — S. 176–178. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]