Дуари (англ. Dooars; бенг. ডুয়ার্স; неп. डुवर्स — «двері, проходи») — область східної Індії, яка примикає до північного берегу річки Брахмапутра в штатах Асам і Західна Бенгалія і складається з родючих долин і численних приток, що стікають з гір на території Бутану. Територія Дуар густо заселена. Історично Дуари відігравали велику роль для Бутану через вихід до Брахмапутри і виключно родючі землі. В XVIII столітті Бутан контролював Дуари і воював з англійцями, намагаючись утримати ці землі, проте після серії воєн Дуари були втрачені.
Область Дуар прийнято поділяти на 18 окремих проходів, через які бутанці могли виходити до рівнин. Дуари на захід від річки Санкош називаються Західними Дуарами (або Бенгальськими Дуарами), вони знаходяться в штаті Західна Бенгалія і займають площу 8800 км². Східні Дуари знаходяться в штаті Асам. Дуари відповідають природній зоні тераї, саме слово «Дуари» в непальській мові є синонімом слову «тераї».
Родючі землі знаходяться в першу чергу в долинах річок Брахмапутра та Манас в Асамі, річок Санкош, Тіста і Джалдхака в Західній Бенгалії.
У VII столітті в Дуарах знаходилося царство Камата, або Каматпур. У 1494 році Каматпур був завойований і спустошений Хуссайн-шахом Гауром. Пізніше тут утворилася держава Коч на чолі з Вішва Сінгха. Пізніше столиця держави Коч перемістилася в місто Атхаракота (суч. Куч-Біхар). Коли Куч-Біхар ослаб, Дуари були зайняті Бутаном[1].
В 1865 році, після англо-бутанськоъ війни, регіон зайняли англійці і приєднали його до Бенгалії. В 1947 році, після здобуття Індією незалежності, територія набула статус індійського домініону і в 1949 році увійшла до складу Індії.
Територія Дуар в Індії залишалася політично нестабільною. Частину Дуарів, що примикає до Бутану, займає територія Бодоланду, що утворилася в результаті угоди між сеператистським рухом і урядом Індії. На території Західної Бенгалії йде боротьба за утворення Горкхаланду, населення якого вимагає автономії.