Егмонт цур Ліппе-Вайссенфельд
| Егмонт цур Ліппе-Вайссенфельд | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Egmont Prinz zur Lippe-Weißenfeld | |||||||||
 | |||||||||
| Народився | 14 липня 1918[1] Зальцбург, Австрія | ||||||||
| Помер | 22 березня 1944 (25 років) або 12 березня 1944 (25 років) Saint-Hubertd, Arrondissement of Neufchâteaud, Люксембург, Валлонія, Бельгія | ||||||||
| Поховання | Ysselsteyn German war cemeteryd | ||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німецький Райх | ||||||||
| Діяльність | льотчик, військовослужбовець | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Військове звання | майор | ||||||||
| Рід | House of Lipped | ||||||||
| Батько | Alfred Rudolf Maria Egmont Prinz zur Lippe-Weissenfeldd[1] | ||||||||
| Мати | Anna Reichsgräfin von Goëssd[1] | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Принц Егмонт Рюдігер Марія Альфред Леопольд Бонавентура цур Ліппе-Вайссенфельд (нім. Egmont Rüdiger Maria Alfred Leopold Bonaventura Prinz zur Lippe-Weißenfeld; 14 липня 1918 — 3 березня 1944) — німецький льотчик винищувальної авіації, майор люфтваффе (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
В 1936 році поступив в австрійську армію, служив у піхоті. Після аншлюсу поступив в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища в 1940 році зарахований в 2-гу групу 76-ї важкої винищувальної ескадри. З 4 серпня 1940 року служив в 4-й ескадрильї 1-ї ескадри нічних винищувачів. З 15 листопада 1941 року — командир 5-ї ескадрильї 5-ї ескадри нічних винищувачів. З 1 жовтня 1942 року — командир 1-ї групи 3-ї ескадри нічних винищувачів, з 1 червня 1943 року — 3-ї групи 1-ї ескадри нічних винищувачів. З 20 лютого 1944 року — командир 5-ї ескадри нічних винищувачів. 3 березня 1944 року його літак зачепив крилом гірський схил і розбився, Ліппе загинув. Похований на німецькому військовому цвинтарі в Нідерландах, праворуч спочиває інший ас із знатного роду — принц Генріх цу Зайн-Віттгенштайн.
Всього за час бойових дій здобув 51 нічну перемогу.
- Нагрудний знак пілота (5 жовтня 1938)
- Залізний хрест
- 2-го класу (17 грудня 1939)
- 1-го класу (17 січня 1940)
- 4 рази нагороджений у Вермахтберіхт (19 червня 1941, 28 січня, 27 березня і 21 червня 1942)
- Німецький хрест в золоті (22 січня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (16 квітня 1942)
- дубове листя (№2 серпня 1943)
- Почесний Кубок Люфтваффе
- Авіаційна планка нічного винищувача в золоті
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.197 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Klaus D. Patzwall / Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 978-3-931533-45-8
- Ritterkreuz Archiv IV/2008, Veit Scherzer, Ranis, Dezember 2008, ISSN 1866-4709
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |