Ежен Вало
| Ежен Вало | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
фр. Eugène Vaulot  | |||||||
| Народився | 1 червня 1923 Париж | ||||||
| Помер | 2 травня 1945 (21 рік) Берлін, Третій Райх | ||||||
| Країна |  Франція | ||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||
| Знання мов | французька | ||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||
| Військове звання | унтершарфюрер | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Ежен Вало (фр. Eugène Vaulot; 1 червня 1923, Париж — 2 травня 1945, Берлін) — французький доброволець військ СС, легіон-унтершарфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
В 1941/43 році служив у Легіоні французьких добровольців. Після важкого поранення в 1944 році переведений у крігсмаріне, командир 3-ї групи 3-го взводу 4-ї роти 28-го дивізіону кадрового суднового складу. Восени 1944 року підрозділ переданий військам СС. Вбитий радянським снайпером під час битви за Берлін.
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)
- Залізний хрест
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- 4 нарукавні знаки «За знищений танк» (1 знак 1-го ступеня і 3 знаки 2-го ступеня) — за 8 знищених танків.
- Лицарський хрест Залізного хреста (29 квітня 1945) — як легіон-унтершарфюрер СС і командир взводу 33-ї гренадерської дивізії СС «Шарлемань».
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9