Еліс Жаклін Перрі | |
---|---|
![]() | |
Народилася | 24 жовтня 1885 ![]() Голвей, Коннахт, Ірландія ![]() |
Померла | 21 серпня 1969 (83 роки) ![]() Бостон, США ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | поетеса, письменниця, інженер-будівельник, інженерка ![]() |
Alma mater | Ірландський національний університет ![]() |
Конфесія | Christian Scienced ![]() |
Родичі | Joss Lynamd ![]() |
Еліс Жаклін Перрі (англ. Alice Jacqueline Perry; 24 жовтня 1885 — 21 квітня 1969) — ірландська інженерка, поетеса, письменниця, феміністка. Перша жінка в Європі, яка отримала інженерний диплом[1][2][3]. Єдина жінка-земська інспекторка (інженерка графства) в Ірландії[1].
Народжена в 1885 році в Велпарку, Голвей, Еліс Жаклін була однією з п'яти дочок Джеймса та Марти Перрі (до шлюбу Парк)[4]. Її батько був землевпорядником у Західному Голуеї та співзасновником компанії Galway Electric Light Company[5]. Її дядько Джон Перрі був членом Королівського товариства і винайшов навігаційний гіроскоп[6].
Закінчивши середню школу в Голвеї, вона виграла стипендію для навчання в Королівському коледжі Голвей у 1902 році. Досягши успіху в математиці, вона змінила спеціалізацю з мистецької на інженерну. Закінчила її з відзнакою першого класу в 1906 р.[1][7]. Її сестри Нетті, Моллі та Агнес також здобули вищу освіту: Нетті вивчала сучасні мови і стала викладачкою іспанської мови в Лондонському університеті. Моллі описувалась як «найвидатніший математик свого часу в коледжі»[3]. Третя сестра, Агнес, здобула ступінь бакалавра (1903) та магістра (1905) з математики в Королівському коледжі Голуей (пізніше UCG, потім NUIG), викладала там у 1903—1904, була екзаменаторкою Королівського університету Ірландії з математики в 1906, а згодом стала асистенткою завуча середньої школи в Лондоні[8]. Її сестра Марта одружилася з картографом Едвардом Вільямом О'Флаерті Лайнамом, їх син, Джосс Лайнам, також став інженером. Усі сестри Перрі брали участь у кампанії суфражисток в Голвеї[3].
Після закінчення навчання у 1906 році Еліс Перрі запропонували стипендію для старших курсів аспірантури, але через смерть батька наступного місяця вона не зайняла цю посаду[4]. У грудні 1906 року вона тимчасово змінила свого батька на посаді землевпорядниці Ради округу Голуей[4]. Вона залишалась на посаді протягом п'яти[4] або шести[1] місяців, до постійного призначення[1]. Вона залишається єдиною жінкою, яка була земським інспектором (інженером графства) в Ірландії[1].
У 1908 році вона переїхала до Лондона зі своїми сестрами, де працювала фабричним інспектором Міністерства внутрішніх справ[1]. Звідти вона переїхала до Глазго, після чого перейшла з пресвітеріанства в християнську науку в 1915 році[6]. Вона познайомилася і вийшла заміж за Джона (Боба) Шоу 30 вересня 1916 року[4]. Шоу був солдатом, який загинув у 1917 році на Західному фронті[1][4].
Перрі звільнилася з посади інспекторки в 1921 році[6] і захопилася поезією, вперше почавши публікування в 1922 р.[1] У 1923 році вона переїхала до Бостона, штаб-квартири Християнської науки[6]. До своєї смерті в 1969 році Перрі працювала в християнському науковому русі редакторкою поезії та практикинею[4], видавши 7 книжок поезії[1].
Її племінник Джосс Лайнам подарував збірку її поезії Ірландському національному інституту Говуей у 1996 році[3].
На її честь була названа Всеірландська медаль — Медаль Еліс Перрі, перша з яких була вручена в 2014 році[9].
У понеділок, 6 березня 2017 року, Ірландський національний університет (Голвей) провів офіційну церемонію з нагоди присвоєння будівлі імені Еліс Перрі[10][11].