Еліу Соза

Еліу Соуза
Особисті дані
Народження	12 серпня 1969(1969-08-12) (55 років)
	Сетубал, Португалія
Зріст	179 см
Громадянство	Португалія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1981-1987	«Віторія» (Сетубал)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1987–2005 «Віторія» (Сетубал) 424 (20)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1989 Португалія U-20 6 (0) 1990–1992 Португалія U-21 19 (0) 1994 Португалія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2005–2007 «Віторія» (Сетубал) 2008–2009 «Спортінг» (Ковільян) 2010–2019 Португалія (юн./мол.) 2019– Бахрейн
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Еліу Соуза (порт. Hélio Sousa, нар. 12 серпня 1969, Сетубал) — португальський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

Народився 12 серпня 1969 року в місті Сетубал. Вихованець футбольної школи клубу «Віторія» (Сетубал). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в основній команді того ж клубу, кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих дев'ятнадцять років. Більшість часу, проведеного у складі «Віторії», був основним гравцем команди і її капітаном^[1][2].

Соуза закінчив кар'єру гравця у рідному клубі у віці 36 років, після того як допоміг «Віторії» виграти Кубок Португалії 2005 року, здолавши у фіналі «Бенфіку» (2:1)^[3]. Загалом зіграв за команду в 424 матчах чемпіонату і забив 20 м'ячів.

Виступи за збірні

1989 року залучався до складу молодіжної збірної Португалії, ставши того року з командою переможцем молодіжного чемпіонату світу в Саудівській Аравії^[4]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

1994 року провів один матч у складі національної збірної Португалії.

Кар'єра тренера

Завершивши ігрову кар'єру 2005 року Соуза залишився у рідній «Віторії» (Сетубал), очоливши тренерський штаб клубу^[5], де пропрацював з 2005 по 2007 рік. Після цього тренував «Спортінг» (Ковільян)^[6], допомігши йому зберегти прописку у другому дивізіоні країни у сезоні 2008/09.

З серпня 2010 року став працювати в Португальській футбольній федерації з юнацькими командами. З командою до 17 років здобув перемогу на юнацькому чемпіонаті Європи 2016 року, а з командою до 19 років став переможцем юнацького чемпіонату Європи 2018 року^[7], а також фіналістом у 2014 та 2017 роках. Ці результати дозволяли збірній до 20 років вийти на молодіжний чемпіонат світу 2015 та 2019 років^[8], куди команду теж возив саме Соуза.

2019 року Еліу Соуза покинув португальську Федерацію для того аби очолити національну збірну Бахрейну^[9].

Титули і досягнення

Як гравця

• Володар Кубка Португалії з футболу: 2004/05
• Молодіжний чемпіон світу: 1989

Як тренера

• Фіналіст Кубка Португалії з футболу: 2005/06
• Юнацький чемпіон Європи (до 17 років): 2016^[10]
• Юнацький чемпіон Європи (до 19 років): 2018^[11]
• Юнацький віце-чемпіон Європи (до 19 років): 2014, 2017
• Переможець Чемпіонату Західної Азії: 2019
• Переможець Кубка націй Перської затоки: 2019

Примітки

1. Ferreira Lima, Fábio (31 липня 2018). O Fininho que só conheceu um clube enquanto jogador e que conduziu a Seleção a uma conquista única [The Skinny Man who only knew one club as a player and that led the national team to a one-of-a-kind conquest]. Observador (порт.). Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
2. Câmara Municipal de Setúbal homenageia Hélio Sousa [Setúbal City Hall honours Hélio Sousa] (порт.). Mais Futebol. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 6 грудня 2018.
3. Meyong magic seals Setúbal joy. UEFA. 29 травня 2005. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 1 січня 2015.
4. Riade, 25 anos: como foi e onde estão os campeões [Riyadh, 25 anos: how did it go and where are the champions] (порт.). Mais Futebol. 3 березня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2017.
5. Hélio Sousa: "Tentámos tudo" [Hélio Sousa: «We tried everything»]. Record (порт.). 14 травня 2006. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 22 травня 2015.
6. Hélio Sousa: "Ganhar para lutar pela subida de divisão" [Hélio Sousa: «Win to fight for promotion»]. Record (порт.). 24 серпня 2008. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
7. Pereira, David (27 липня 2018). Guarda-redes de Portugal falha final do Europeu sub-19 [Portugal goalkeeper misses under-19 European Championship final]. Diário de Notícias (Portuguese) . Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 31 грудня 2018.
8. FIFA U-20 World Cup Poland 2019: List of players (PDF). FIFA. 15 травня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2020. Процитовано 17 травня 2019.
9. Sousa takes charge of Bahrain. Asian Football Confederation. 14 березня 2019. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
10. Under-17 – Portugal prevail on penalties against Spain. UEFA. May 2016. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
11. Under-19 – Portugal win epic U19 EURO final. UEFA. July 2018. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 30 липня 2018.

Посилання

• Еліу Соза на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Еліу Соза на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Еліу Соза на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Україна - Бахрейн 1:1 / Головний тренер збірної Бахрейну Еліу Соуза: коментар після гри у Харкові // ВІДЕО

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»