Емануїл Манолов
| Емануїл Манолов | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 січня 1858[1]  |
| Місце народження | Ґаброво, Болгарія |
| Дата смерті | 2 лютого 1902[1] (44 роки) |
| Місце смерті | Казанлик, Старозагорська область, Болгарія |
| Громадянство |  Болгарія |
| Професії | композитор |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Діти | Hristo Manolovd |
 Файли у Вікісховищі | |
Емануїл Іванов Манолов (болг. Емануил Иванов Манолов; 7 січня 1860, Габрово, Болгарія — 2 лютого 1902, Казанлик, Болгарія) — болгарський композитор, хоровий диригент і педагог.
У 1881—1883 роках навчався в Московській консерваторії у Федора Гедіке (фортеп'яно) і Людвіга Альбрехта (сольфеджіо), вивчав також флейту і гармонію. У 1885 році повернувся в Болгарію, де працював у різних містах: Софії, Станімаке (нині Асеновград), Пловдиві, а з 1899 року — в Казанлиці. У сферу його професійної діяльності увійшли: викладання, гра на флейті в оркестрі, редагування музичного журналу, керівництво хорами та духовими оркестрами. Він також був першим болгарським хоровим диригентом і військовим капельмейстером, одним з основоположників болгарської композиторської школи та болгарської професійної музики. Автор першої болгарської опери «Жебрачка» (за мотивами вірша Івана Вазова, не закінчена, але поставлена в 1900 році). Займався обробкою народних пісень, сам написав ряд популярних творів, в тому числі для хору.
Син Христо Манолов[bg] (1900—1953), як і внук Здравко Манолов[bg] (1925—1983) — композитори.
- «Гімн його величності царя Болгарії»
- «Робочий марш» (на слова Георгія Киркова)
- «Вчительський марш»
- «Що за дівчину бачу»
- «Повій, повій»
- «Народний букет»
- Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — C. 324 — ISBN 5-85270-033-9
- Бойчев Д., Емануїл Манолов. — Софія, 1926.
- Камбуров І., Емануїл Манолов. — Софія, 1934.
- Сага Л., Б'лгарското оперно творчість. — Софія, 1958.
- Петров С., Очерці по історія на б'лгарската музікална Култура, т. I. — Софія, 1959.
- Баларева A., Емануїл Манолов. — Софія, 1961.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Емануїл Манолов [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.] на Allmusic(англ.)