Емілі Остер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остер.

Емілі Остер
Народилася	14 лютого 1980(1980-02-14) (44 роки) Нью-Гейвен
Країна	США
Діяльність	економістка, нехудожня письменниця, викладачка університету
Alma mater	Гарвардський університет
Науковий ступінь	професор
Знання мов	англійська[1]
Заклад	Чиказький університет, Браунський університет і Бізнес-школа Бута^d
Батько	Ray Fair^d
Мати	Шерон Остер
У шлюбі з	Jesse Shapiro^d
Нагороди	Time 100 (2022)
Сайт	emilyoster.net
Медіафайли у Вікісховищі

Емілі Остер (англ. Emily Fair Oster, нар. 14 лютого 1980)^[2] — американський економіст і автор бестселерів.^[3] Остер викладала у школі бізнесу Чиказького університету.^[4] Пізніше вона перейшла до Університету Брауна, де є професором економіки.^[5][6] Її наукові інтереси охоплюють від економіки розвитку та економіки охорони здоров'я до проектування досліджень та експериментальної методології. Її дослідження отримало висвітлення серед неекономістів через The Wall Street Journal, книгу-бестселер «SuperFreakonomics» та її виступ на TED 2007 року, серед інших джерел ЗМІ.

Вона є автором трьох книг «Expecting Better», «The Family Firm»^[7] та «Cribsheet», в яких обговорюється підхід, керований даними, до прийняття рішень під час вагітності та виховання дітей.^[8]

Дитинство

Остер — дочка двох економістів, Шерон Остер і Рея Феєра.^[9] Коли їй було два роки, батьки Остер помітили, що вона розмовляла сама з собою в ліжку після того, як вони покидали її кімнату. Вони поставили в її кімнаті диктофон, щоб з'ясувати про що вона говорить, і передали касети мовознавцю та психологу, з якими вони дружили. Аналіз мовлення Остер показав, що її мова була набагато складнішою, коли вона була одна, ніж під час спілкування з дорослими. Це призвело до того, що вона стала предметом серій академічних статей, які були спільно опубліковані як збірник у 1989 році під назвою «Narratives from the Crib».^[10] Книга була перевидана в 2006 році з передмовою Остер.^[11]

Кар'єра

Дослідження Остер в основному зосереджені на економіці розвитку та здоров'ї. У 2005 році Остер опублікувала дисертацію на захист кандидата економічних наук з Гарвардського університету, який припустив, що надзвичайно високе співвідношення чоловіків і жінок у Китаї частково пов'язане з наслідками вірусу гепатиту В.^[12] «Hepatitis B and the Case of the Missing Women»^[13] вказують на результати, згідно з якими в районах з високим рівнем гепатита B спостерігається вищий коефіцієнт народжуваності чоловіків і жінок. Остер стверджувала, що той факт, що гепатит B може спричинити у жінки зачаття дітей чоловічої статі частіше, ніж жіночої, становить основну частину «зниклих жінок» у есе Амартія Сена 1990 року «More Than 100 Million Women Are Missing».^[14] Остер зазначила, що використання вакцини проти гепатиту В у 1982 році призвело до різкого зниження співвідношення народжуваності чоловіків і жінок. Сен у своєму есе пояснював «зниклих жінок» суспільною дискримінацією щодо дівчат і жінок у формі розподілу медичних, освітніх та харчових ресурсів. У квітні 2008 року Остер опублікувала робочий документ «Hepatitis B Does Not Explain Male-Biased Sex Ratios in China», в якому вона оцінила нові дані, які показали, що її початкове дослідження було неправильним.^[15] Автор «Freakonomics» Стівен Левітт вважав це ознакою чесності.^[16]

У TED Talk 2007 року Остер обговорила поширення ВІЛ в Африці, застосувавши аналіз витрат і вигод до питання, чому африканські чоловіки повільно змінюють свою сексуальну поведінку.^[17]

Робота Остер щодо телебачення та розширення можливостей жінок в Індії була представлена ​​у другій книзі Стівена Левітта «SuperFreakonomics».^[18]

Книги

У своїй книзі «Expecting Better» Остер обговорює дані, що стоять за загальними «правилами» вагітності, і стверджує, що багато з них вводять в оману.^[19] Щодо рекомендацій уникнення вживання алкоголю під час вагітності, вона стверджує, що немає доказів того, що (низькі) рівні споживання алкоголю вагітними жінками негативно впливають на їх дітей.^[20] Однак, це твердження викликало критику з боку Національної організації з фетального алкогольного синдрому^[21] та інших. Станом на березень 2019 року книжка розійшлася тиражем понад 100 000 примірників.^[22]

Її друга книга, «Cribsheet», була опублікована в квітні 2019 року і стала бестселером New York Times.^[23][24] Він оцінює та розглядає дослідження з різноманітних тем виховання дітей, що стосуються немовлят і дітей раннього віку, включаючи грудне вигодовування, рекомендації щодо безпечного сну, навчання сну та привчання до горщика.^[25][26] За тиждень 28 квітня 2019 року «Cribsheet» також став найбільш продаваною книгою у Вашингтоні за версією The Post.^[27]

Особисте життя

Емілі є дочкою Шерон Остер і Рея Феєра, обох професорів економіки Єльського університету. Вона вийшла заміж за Джессі Шапіро^[28], також економіста, у червні 2006 року.^[29]

COVID-19 і школи

Остер виступала за відкриття шкіл під час епідемії коронавірусу, очолювала проект зі збору даних про поширення коронавірусу в школах^[30] і часто з'являлася в ЗМІ, обговорюючи, чому школи повинні відкриватися. На початку жовтня 2020 року вона написала впливову і багато цитовану статтю в The Atlantic під назвою «Schools Aren't Super-Spreaders», яка надихнула на численні статті.^[31][32][33] Міністр освіти Бетсі Девос і CDC назвали роботу Остер причиною відкриття шкіл під час пандемії.^[34][35] У серпні 2020 року Остер запустила інформаційну панель для збору інформації про поширення COVID-19 у школах. Критики панелі Остер стверджують, що вона має методологічні проблеми, які, на їхню думку, підривають її корисність.^[36]

У вересні 2021 року Остер запустила Центр шкільних даних Covid-19, який містить інформацію про віртуальний та особистий статус шкіл у 31 штаті. За даними The New York Times, центр даних «одна з найбільш комплексних спроб задокументувати роботу шкіл під час пандемії».^[37]

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Dieterle, David A. (27 березня 2017). Economics: The Definitive Encyclopedia from Theory to Practice [4 volumes] (англ.). ABC-CLIO. ISBN 978-0-313-39708-0. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
3. Green, Jaime (23 квітня 2019). Is This the Millennial Parent Book?. The Cut (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
4. Emily Oster | Watson Institute. Watson Institute for International and Public Affairs (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
5. Economics | Brown University. economics.brown.edu (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
6. Goldstein, Dana (22 червня 2021). She Fought to Reopen Schools, Becoming a Hero and a Villain. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
7. Get Your Family Running More Smoothly With Tricks From Running Small Businesses : Life Kit. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
8. Louis, Catherine Saint (19 серпня 2013). Pregnant, and Disputing the Doctor. Well (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
9. Drop the baby talk. www.telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
10. Narratives from the Crib — Katherine Nelson. www.hup.harvard.edu (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
11. Slate’s Use of Your Data. Slate Magazine (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
12. Lahart, Justin (22 травня 2008). Economist Scraps Hepatitis Theory On China's 'Missing Women'. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
13. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2007. Процитовано 20 січня 2022.
14. The New York Review of Books: More Than 100 Million Women Are Missing. web.archive.org. 4 травня 2013. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 20 січня 2022.
15. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2010. Процитовано 20 січня 2022.
16. Levitt, Steven D. (22 травня 2008). An Academic Does the Right Thing. Freakonomics (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
17. Conaway, Laura (28 липня 2009). Got A Riddle? Ask Economist Emily Oster. NPR (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
18. Extreme Economics. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
19. Levitt, Steven D. (3 вересня 2013). Emily Oster Answers Your Pregnancy Questions. Freakonomics (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
20. 'No Alcohol' in Pregnancy Is Just a Battle in the Mommy Wars. Time (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
21. National Organization on Fetal Alcohol Syndrome – Emily Oster’s Alcohol and Pregnancy Advice is Deeply Flawed and Harmful. web.archive.org. 15 березня 2018. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 20 січня 2022.
22. Emily Oster (@profemilyoster) on Instagram | Ghostarchive. ghostarchive.org. Процитовано 20 січня 2022.
23. Boretz |, Adam. The Science of Parenting: PW Talks with Emily Oster. PublishersWeekly.com (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
24. Emily Oster | Penguin Random House. PenguinRandomhouse.com (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
25. LaScala, Marisa (23 квітня 2019). An Economist Analyzed the Data and Found This Is the Best Age to Potty Train. Good Housekeeping (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
26. In ‘Cribsheet,’ a Brown economist debunks long-held parenting myths. Brown University (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
27. Books - The Washington Post. Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
28. Jesse Shapiro. web.archive.org. 5 листопада 2006. Архів оригіналу за 5 листопада 2006. Процитовано 20 січня 2022.
29. Emily Oster and Jesse Shapiro. The New York Times (амер.). 18 червня 2006. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
30. Brown University Professor Emily Oster and Qualtrics Partner with School Superintendents and Principals Associations to Launch the National COVID-19 School Response Dashboard. Qualtrics (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
31. Oster, Emily (9 жовтня 2020). Schools Aren’t Super-Spreaders. The Atlantic (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
32. Columnist, Dan McGowan Globe; October 13, Updated; 2020; Comments, 8:31 a m Share on Facebook Share on TwitterView. Meet the Brown University economist who argues that K-12 schools aren’t super-spreaders of the coronavirus - The Boston Globe. BostonGlobe.com (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
33. Oster, Emily (28 вересня 2020). Opinion | What Parents Need to Know About School Coronavirus Case Data. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
34. https://twitter.com/betsydevosed/status/1321913545697710082. Twitter (ісп.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
35. CDC director cites this website to back in-school learning. Its designer calls that 'bananas'. (interview with Emily Oster) | Watson Institute. Watson Institute for International and Public Affairs (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
36. Cohen, Rachel M. (28 жовтня 2020). Why Reopening Schools Has Become the Most Fraught Debate of the Pandemic. The American Prospect (амер.). Процитовано 20 січня 2022.
37. Goldstein, Dana (15 вересня 2021). Emily Oster, the Brown economist, is launching a new data hub on schools and the pandemic. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.

Посилання