Еміліо Дзоккі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзоккі.
Еміліо Дзоккі
Народився5 березня 1835(1835-03-05)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Флоренція, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер10 січня 1913(1913-01-10)[1][2] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Флоренція, Королівство Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскульптор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія витончених мистецтвd Редагувати інформацію у Вікіданих

Еміліо Дзоккі (італ. Emilio Zocchi; 5 березня 1835, Флоренція — 10 січня 1913) — італійський скульптор, професор Академії витончених мистецтв у Флоренції з 1870 року. Кузен Чезаре Дзоккі і батько Арнальдо Дзоккі.

Біографія і твори

[ред. | ред. код]

Саме під керівництвом свого дядька ще молодий муляр Еміліо зробив перші кроки у вивченні скульптури у віці восьми років. Тоді його вчителями були Джироламо Торріні, Аристодемос Кастолі і Джованні Дюпре. В 1854 році створив барельєфне зображення вовчиці, яка знайшла братів Ромула і Рема.

У 1860-х роках створив люнет на фасаді базиліки Санта-Кроче у Флоренції.

У 1890 році створив кінний пам'ятник Віктору Емануїлу II, спочатку розміщений на площі Республіки, а в 1932 році перенесений до Piazza Vittorio Veneto.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г RKDartists
  2. ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7


«Мислитель» Родена Це незавершена стаття про скульптора або скульпторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.