Енергетика Польщі

Белхатувська ТЕС — електростанція, що працює на бурому вугіллі, виробляючи 27-28 ТВт-год електроенергії на рік, або 20 % від загальної генерації електроенергії в Польщі

Енергетика Польщі — виробництво, споживання та імпорт енергії та електроенергії в Польщі.

У 2009 році Польща була 9-м найбільшим у світі виробником антрациту. Країна також є другим за величиною споживачем вугілля в Європі після Німеччини.[1]

Огляд

[ред. | ред. код]
Енергетика в Польщі[2]
На душу населення
(млн) 		Первинна енергія
(TWh) 		Виробництво
(TWh) 		Імпорт
(TWh) 		Електроенергія
(TWh) 		CO2-викиди
(Mt)
2004 38.2 1,067 917 157 131 296
2007 38.1 1,129 845 294 140 305
2008 38.1 1,138 830 352 142 299
2009 38.2 1,093 785 352 137 287
2010 38.2 1,180 784 373 144 305
2012 38.5 1,178 797 402 148 300
2012R 38.5 1,138 831 360 148 294
2013 38.5 1,135 825 301 150 292
Зміна 2004-13 0.0 % 6.4 % -11.2 % 91.7 % 14.5 % -1.4 %
Mtoe = 11.63 TWh, Первинна енергія включає втрати енергії, які становлять 2/3 від ядерної енергії[3]

2012R = Критерії обчислення CO2 змінені, дані оновлено

Податки на пальне за 2015 рік, в злотих[4]
Дизель Бензин Природний газ Вугілля Електроенергія
за одиницю літр літр м3 GJ GJ MWh
Акциз 1.459 1.669 1.28 1.28
Довкілля

Вугілля

[ред. | ред. код]

У 2009 році Польща виробила 78 мегатон (Mt) антрациту та 57 млн тонн бурого вугілля.

Вугілля та навколишнє середовище

[ред. | ред. код]

Видобуток вугілля має далекосяжний вплив на місцеві водні ресурси. Для видобутку вугілля потрібна велика кількість води. Гірничодобувна діяльність знизила рівень води Островського озера майже на два метри в Куявія-Померанському регіоні та озерах у ландшафтному парку Повідз. За даними Познанського університету сільського господарства, водовідведення в районах видобутку бурого вугілля Клечев утворило кратери в цьому районі.[1] Статистика Євростату показує, що на Польщу припадає 30 % щорічного споживання вугілля ЄС.[5]

Вугілля та громадськість

[ред. | ред. код]

У квітні 2008 року в Крушвиці 5 тисяч людей протестували з метою захисту культурної спадщини та природного заповідника на озері Гопло. Це був перший подібний протест в історії країни. Парк тисячоліття в Гопло (Надгопланський парк Tysiąclecia) захищений програмою Натура 2000 ЄС і включає заповідник для птахів. Шахта відкритого типу «Tomisławice» (менше 10 кілометрів від шахти «Kruszwica») мала відкритись у 2009 році.[1]

Вугілля та підприємництво

[ред. | ред. код]

Белхатувська ТЕС в Лодзінському регіоні постачає майже 20 % енергії Польщі. Це найбільша в Європі електростанція, що працює на бурому вугіллі.

Електроенергія

[ред. | ред. код]
Виробництво електроенергії в Польщі за джерелом

У 2018 році 48 % електроенергії, виробленої в Польщі, вироблялося з антрациту, 29 % — з бурого вугілля, 13 % — відновлюваних джерел (переважно вітроенергетики) та 7 % — природного газу.[6]

Ядерна енергетика

[ред. | ред. код]
Докладніше: Ядерна енергетика Польщі

У 2011 році ядерна енергетика в Польщі виробила 0% електроенергії, виробленої в країні[7], у Польщі на даний момент немає діючих комерційних реакторів, але будівництво першого реактора обговорюється.

Відновлювальні джерела енергії

[ред. | ред. код]

Обов'язкова резолюція ЄС Директива про відновлювані джерела енергії 2009 року, передбачає 15 % відновлюваної енергії від загального споживання енергії у Польщі до 2020 року. Відповідно до Національного плану дій у галузі відновлюваної енергії Польщі, показник на 2020 рік повинен перевищити це значення на 0,5 % при 15,5 % загального споживання енергії, поділившись на 19,1 % від загального споживання електроенергії, 17 % у секторі опалення та охолодження та 10,1 % у транспортному секторі[8].

Станом на 2014—2015 роки відновлювані джерела енергії забезпечували близько 10 % від загального обсягу первинної енергії в Польщі, а також близько 13 % від загальної кількості виробництва електроенергії.[9]

Прогрес до досягнення цілей

[ред. | ред. код]
Звіт про хід поновлюваних джерел енергії Польщі, 2013 та 2014 роки
2013[10] 2014[10] 2015[11] 2016[11] 2017[11] 2018[11]
Частка відновлюваної енергії у секторі опалення та охолодження 14.07 % 13.95 % 14.54 % 14.68 % 14.48 % 14.56 %
Частка відновлюваної енергії в електроенергетиці 10.73 % 12.40 % 13.43 % 13.36 % 13.09 % 13.03 %
Частка відновлюваної енергії у транспортному секторі 6.03 % 5.67 % 5.62 % 3.92 % 4.20 % 5.63 %
Частка відновлюваної енергії у загальному споживанні енергії 11.34 % 11.45 % 11.74 % 11.27 % 10.90 % 11.16 %

Станом на кінець 2014 року Польща досягла 11,45 % використання відновлюваної енергії у відсотках від загального споживання енергії. Загальна частка в 2014 році становила 13,95 % в секторі опалення та охолодження, 12,40 % в електроенергетиці та 5,67 % в транспортному секторі.

Джерела

[ред. | ред. код]

Біомаса та відходи

[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік біомаса та відходи були найбільшим джерелом відновлюваної енергії у Польщі, що забезпечувало 8,9 % загального обсягу первинної енергії (ТЕС) у тому році та приблизно 6,1 % виробництва електроенергії[9].

Тверда біомаса є найважливішим за обсягом джерелом, забезпечує паливо для теплоелектростанцій або споживається безпосередньо для промислових або побутових потреб в теплі. Біогазові речовини також використовуються в теплових і електростанціях, а відходи в основному використовуються як паливо в промисловості[9]. У 2014 році 0,7 млн тонн біопалива використовували в транспорті, 81 % як біодизельне паливо та 19 % як біогазове, що становить 5 % від загального споживання енергії в транспортному секторі в 2014 році.[9]

Енергія вітру

[ред. | ред. код]
Потужність вітроенергетики ЄС та Польщі (МВт)[12][13][14][15][16][17][18][19]
№ Країна 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998
- EU-27 153,641[19] 142,042[19] 128,751[20] 117,384[20] 105,696 93,957 84,074 74,767 64,712 56,517 48,069 40,511 34,383 28,599 23,159 17,315 12,887 9,678 6,453
9 Польща 5,782[19] 5,100[19] 3,834[20] 3,390[20] 2,497 1,616 1,107 725 544 276 153 83 63 63 27 0 0 0 0

За оцінками, вітроенергетика забезпечила 6,6 % загальної генерації електроенергії у 2015 році.[9]

Польський план NREAP[en] орієнтований на 7 700 МВт вітроенергії до 2020 року, тоді як прогноз EWEA на 2009 рік передбачає, що потенційна більша потужність вітру 10–12 ГВт[21].

Польський уряд планував досягти 2000 МВт енергії вітру та 2,3 % частки виробництва вітру у споживанні енергії в домогосподарствах до 2010 року.[22] На кінець 2010 року потужність становила 1010 МВт.[23] Якби Польща мала ту саму щільність енергії вітру, як Данія, до кінця 2008 року було б 23 ГВт енергії вітру.[24]

Гідроелектростанції

[ред. | ред. код]
Назва Розміщення На душа населення, MWe Тип Посилання
Жарновецька ГАЕС Поморське воєводство 680 насосне сховище [25]
Жар Сілезьке воєводство 500 насосне сховище [26]
Солинська ГЕС-ГАЕС Солина 200 насосне сховище [27]
Влоцлавек Куявсько-Поморське воєводство 160 гребля річки [28]
Жидово Західнопоморське воєводство 150 насосне сховище [29]
Недзиця Малопольське воєводство 92.75 насосне сховище [30][31]
Дихув Любуське воєводство 90 насосне сховище [32]
Рожнов Малопольське воєводство 50 течія річки [33][34]
Грайовка Любуське воєводство 2.79 течія річки [35][36]
Заплановано
Млоти Нижньосілезьке воєводство 750 насосне сховище [31][37]

У 2014 році потужність гідроелектростанцій становила 2364 МВт, а також 1 406 МВт потужність акумуляції.[38] У 2015 році гідроелектроенергія виробила приблизно 1,1 % від загальної кількості електроенергії у Польщі.[39]

Сонячна енергія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сонячна енергетика Польщі
PV в Польщі(MWpeak)[40][40][41][42][43][43][44][45][46][47][48][49][50]
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
0.3 0.4 0.6 1 1 21.83.44.229.9 110.9 193.9 287 486.5

Сонячна потужність зростала повільно, досягаючи 4,2 МВт до 2013 року. Після 2013 року встановлена потужність почала швидше зростати, досягнувши 486,5 МВт до 2018 року.

Якість повітря

[ред. | ред. код]
Інформація про якість повітря на PM10 відображається в Катовиці, Польща

Межа попередження PM10 становить 300 мкг / м3 у Польщі, тоді як у Парижі — 80.[51]

Глобальне потепління

[ред. | ред. код]

Польща виступила проти пропозиції ЄС 2009 року щодо підтримки країн, що розвиваються, у застосуванні заходів проти глобального потепління, коштом 5-7 мільярдів євро протягом 2010—2012 років.[52]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в The True Cost of Coal (PDF). Greenpeace. 27 листопада 2008. с. 6, 54—57. Архів оригіналу за 30 грудня 2009. Процитовано 22 травня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  2. ↑ IEA Key World Energy Statistics Statistics 2015 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 2014 (2012R as in November 2015 [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] + 2012 as in March 2014 is comparable to previous years statistical calculation criteria, 2013 [Архівовано 2014-09-02 у Wayback Machine.], 2012 [Архівовано 2013-03-09 у Wayback Machine.], 2011 [Архівовано 2011-10-27 у Wayback Machine.], 2010 [Архівовано 2010-10-11 у Wayback Machine.], 2009 [Архівовано 2013-10-07 у Wayback Machine.], 2006 [Архівовано 2009-10-12 у Wayback Machine.] IEA October, crude oil p.11, coal p. 13 gas p. 15
  3. ↑ Energy in Sweden Facts and Figures (PDF). The Swedish Energy Agency. 2010. с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2012. Процитовано 22 травня 2011.
  4. ↑ Michel, Sharon. ENERGY PRICES AND TAXES, COUNTRY NOTES, 3rd Quarter 2015 [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.], page 40.International Energy Agency 2015
  5. ↑ Poland accounts for almost a third of the EU's coal consumption. Emerging Europe | News, Intelligence, Community. 26 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 27 серпня 2019.
  6. ↑ Energy statistics in 2017 and 2018 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  7. ↑ (англ.)IAEA - PRIS database - Nuclear Power Plant Information - Nuclear Share in Electricity Generation [Архівовано 2010-12-03 у Wayback Machine.].
  8. ↑ National action plans - Energy - European Commission. Energy (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 27 червня 2017.
  9. ↑ а б в г д Publication: Energy Policies of IEA Countries - Poland 2016 Review. www.iea.org. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
  10. ↑ а б Progress reports - Energy - European Commission. Energy. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 2 липня 2016.
  11. ↑ а б в г Renewable energy in Poland in 2018 (PDF) (пол.). Statistics Poland. 18 листопада 2019. Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
  12. ↑ EWEA Staff (2010). Cumulative installed capacity per EU Member State 1998 - 2009 (MW). European Wind Energy Association. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 22 травня 2010.
  13. ↑ EWEA Staff (February 2011). EWEA Annual Statistics 2010 (PDF). European Wind Energy Association. Архів оригіналу (PDF) за 8 лютого 2011. Процитовано 31 січня 2011.
  14. ↑ EWEA Staff (February 2012). EWEA Annual Statistics 2011 (PDF). European Wind Energy Association. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2020. Процитовано 18 лютого 2011.
  15. ↑ Wind in power: 2012 European statistics [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] February 2013
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 3 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Mapa odnawialnych źródeł energii na podstawie udzielonych przez Prezesa URE koncesji oraz wpisów do rejestrów prowadzonych przez Prezesa URE i Prezesa ARR. www.ure.gov.pl. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  18. ↑ Polish Wind Association Web Site. elektrownie-wiatrowe.org.pl. Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 1 лютого 2017.
  19. ↑ а б в г д EWEA: «Wind in power: 2017 European statistics» [Архівовано 30 березня 2017 у Wayback Machine.], February 2017
  20. ↑ а б в г EWEA: «Wind in power: 2014 European statistics» [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.], February 2014
  21. ↑ EU Energy Police to 2050 (PDF). The European Wind Energy Association. March 2011. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2011.
  22. ↑ Global Wind Report (PDF). Global Wind Energy Council. 2006. с. 25. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2007. Процитовано 22 травня 2011.
  23. ↑ Wind in Power – European Statistics (PDF). The European Wind Energy Association. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 8 лютого 2011. Процитовано 22 травня 2011.
  24. ↑ Pure Power – Wind Energy Targets for 2020 and 2030 (PDF). The European Wind Energy Association. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2011. Процитовано 22 травня 2011.
  25. ↑ Zarnowiec Pumped Storage Hydroelectric Power Plant. Global Energy Observatory. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014.
  26. ↑ Porabka-Zar Pumped Storage Power Plant Poland. Global Energy Observatory. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016.
  27. ↑ DHV Hydroprojekt Sp. z o.o. www.dhvhydroprojekt.com.pl (пол.). Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  28. ↑ Hydroelectric Power Plants in Poland - Pomorskie. Gallery. Power Plants Around The World. 8 лютого 2009. Процитовано 1 березня 2014.
  29. ↑ Zydowo Pumped Storage Hydroelectric Power Plant. Global Energy Observatory. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014.
  30. ↑ ZEW Niedzica S.A. (Polish) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  31. ↑ а б Administrator. Hydro Power Plants. www.energoprojekt.pl (брит.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 25 червня 2017.
  32. ↑ ZEW Dychów (Polish) . Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  33. ↑ TAURON Ekoenergia Sp. z o.o. (Polish) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  34. ↑ Central and Eastern European Hydroelectric Power Outlook, KPMG (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2013.
  35. ↑ ZEW Dychów (Polish) . Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  36. ↑ Grajówka. www.pgeeo.pl. Процитовано 25 червня 2017.
  37. ↑ Mloty PSPS Project, EDF Polska (PDF).[недоступне посилання з 01.12.2019]
  38. ↑ Publication: Energy Policies of IEA Countries - Poland 2016 Review, pg 98. www.iea.org. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
  39. ↑ Energy policies of IEA countries, Poland 2016, pg95. Архів оригіналу за 28 травня 2017.
  40. ↑ а б Photovoltaic energy barometer 2009 — EurObserv'ER[недоступне посилання з 01.09.2017] Systèmes solaires Le journal des énergies renouvelables n° 190, p. 72-102, 3/2009
  41. ↑ Photovoltaic energy barometer 2007 — EurObserv'ER[недоступне посилання з 01.09.2017] Systèmes solaires Le journal des énergies renouvelables n° 178, p. 49-70, 4/2007
  42. ↑ Photovoltaic energy barometer 2010 — EurObserv'ER. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 3 травня 2020.
  43. ↑ а б Photovoltaic energy barometer 2011 — EurObserv'ER. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  44. ↑ Photovoltaic energy barometer 2012 – EurObserv’ER. eurobserv-er.org.[недоступне посилання з 01.05.2019]
  45. ↑ Photovoltaic energy barometer 2013 — EurObserv'ER (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2014. Процитовано 3 травня 2020.
  46. ↑ Photovoltaic energy barometer 2014 — EurObserv'ER (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2015. Процитовано 3 травня 2020.
  47. ↑ Photovoltaic barometer 2016 - EurObserv'ER. www.eurobserv-er.org. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 3 травня 2020.
  48. ↑ Photovoltaic energy barometer 2017 – EurObserv’ER. Архів оригіналу за 21 квітня 2019.
  49. ↑ Photovoltaic energy barometer 2018 – EurObserv’ER. Архів оригіналу за 21 квітня 2019.
  50. ↑ Photovoltaic energy barometer 2019 – EurObserv’ER. Архів оригіналу за 15 червня 2020.
  51. ↑ Polish pollution akin to smoking 4,000 cigarettes a year. EurActiv.com. 20 січня 2017. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  52. ↑ Puola ei suostu ilmastotalkoisiin (фін.). YLE. 2 жовтня 2009. Архів оригіналу за 5 жовтня 2009. Процитовано 22 травня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Енергетика Польщі