Ерік Перрен

Канада Ерік Перрен
Народився 1 листопада 1975(1975-11-01) (49 років)
Лаваль, Канада
Зріст 175 см
Вага 129 кг
Позиція центральний нападник
Кидок лівий
Проф. клуби «Йокеріт»
«Ессят»
ГПК
«Тампа-Бей Лайтнінг»
«Берн»
«Біль»
«Атланта Трешерс»
«Авангард» (Омськ)
ТПС
ЮІП
Ігрова кар'єра 1997 — 2019

CMNS: Ерік Перрен у Вікісховищі

Ерік Перрен (фр. Éric Perrin, нар. 1 листопада 1975, Лаваль) — канадський хокеїст, що грав на позиції центрального нападника.

Володар Кубка Стенлі.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Ще у тринадцятирічному віці дебютував на міжнародному турнірі в канадському Квебеку.[1]

Хокейну кар'єру розпочав 1991 року виступами за «Лаваль Регентс». З 1993 по 1997 Ерік захищав кольори хокейної команди Університету Вермонт. Згодом кілька років відіграв у другорядній лізі ІХЛ. Влітк 2000 переїхав до Європи, де виступав за фінські клуби «Йокеріт», «Ессят», ГПК та ЮІП.

У сезоні 2003–04 повернувся до Північної Америки провівши чотири гри у складі «Тампа-Бей Лайтнінг» решту сезону відіграв за фарм-клуб «Герші Берс». Наступний сезон Ерік також виступав у складі «Герші Берс».

Влітку 2005 Перрен переходить до швейцарського клубу «Берн». Під час плей-оф захищає кольори друголігового швейцарського клубу «Біль».

Наступного року Ерік повертається до «Тампа-Бей Лайтнінг» і 2 листопада 2006 відзначається голом у переможній грі 5-2 проти «Філадельфія Флайєрз».[2]

1 липня 2007 Перрен уклав контракт з «Атланта Трешерс».[3] У першому сезоні Ерік встановив особисті рекорди за час виступів у НХЛ: 33 результативні передачі та 45 загалом очок у регулярному чемпіонаті. Наступний сезон став останнім для канадця в НХЛ.

3 вересня 2009 Перрен приєднався до російської команди «Авангард» (Омськ).

У жовтні 2010 року він підписав дворічну угоду з фінським клубом ЮІП.[4] 23 лютого 2015 сторони дійшли згоди про припинення контракту після завершення сезону. 21 квітня 2015 ТПС оголосив про підписання багаторічного контракту з Еріком.[5]

11 червня 2018 Перрен уклав однорічну угоду з своїм колишнім клубом ЮІП. 19 березня 2019 ухвалив рішення про завершення ігрової кар'єри.[6]

Загалом провів 263 матчі в НХЛ, включаючи 18 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

Наразі працює спортивним директором в молодіжному клубі міста Дейтона-Біч.[7]

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Статистика

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1991–92 «Лаваль Регентс» QMAAA 42 41 50 91 12 7 16 23
1992–93 «Гоксбері Гокс» ЦКХЛ 31 34 58 92 48
1993–94 Університет Вермонт НКАА 32 24 21 45 34
1994–95 Університет Вермонт НКАА 35 28 39 67 38
1995–96 Університет Вермонт НКАА 38 29 56 85 38
1996–97 Університет Вермонт НКАА 26 26 33 59 40
1997–98 «Клівленд Ламберджекс» ІХЛ 69 12 31 43 34
1997–98 «Квебек Рефалс» ІХЛ 13 2 12 14 4
1998–99 «Канзас-Сіті Блейдс» ІХЛ 82 24 37 61 71 3 0 0 0 0
1999–00 «Канзас-Сіті Блейдс» ІХЛ 21 3 15 18 16
2000–01 «Йокеріт» СМ-Л 6 1 1 2 2
2000–01 «Ессят» СМ-Л 43 15 23 38 70
2001–02 «Ессят» СМ-Л 45 13 13 26 16
2001–02 ГПК СМ-Л 12 5 10 15 4 8 2 4 6 6
2002–03 ЮІП СМ-Л 56 18 28 46 36 7 4 6 10 8
2003–04 «Герші Берс» АХЛ 71 21 54 75 49
2003–04 «Тампа-Бей Лайтнінг» НХЛ 4 0 0 0 0 12 0 1 1 6
2004–05 «Герші Берс» АХЛ 80 24 49 73 46
2005–06 «Берн» НЛА 44 13 25 38 28 6 2 4 6 8
2005–06 «Біль» НЛБ 11 5 7 12 2
2006–07 «Тампа-Бей Лайтнінг» НХЛ 82 13 23 36 30 6 1 1 2 2
2007–08 «Атланта Трешерс» НХЛ 81 12 33 45 26
2008–09 «Атланта Трешерс» НХЛ 78 7 16 23 36
2009–10 «Авангард» (Омськ) КХЛ 55 7 12 19 36 3 1 0 1 16
2010–11 ЮІП СМ-Л 50 18 32 50 47 10 4 3 7 6
2011–12 ЮІП СМ-Л 58 19 40 59 20 14 4 10 14 6
2012–13 ЮІП СМ-Л 59 11 42 53 22 11 1 5 6 2
2013–14 ЮІП Лійга 60 16 30 46 28 7 1 3 4 4
2014–15 ЮІП Лійга 59 12 43 55 20 12 3 8 11 6
2015–16 ТПС Лійга 46 10 24 34 4 8 2 2 4 4
2016–17 ТПС Лійга 43 13 18 31 18 6 0 2 2 0
2017–18 ТПС Лійга 50 23 20 43 22 10 6 3 9 4
2018–19 ЮІП Лійга 56 15 19 34 18 3 1 1 2 0
Усього в Лійга 643 189 343 532 327 96 28 47 75 46
Усього в НХЛ 245 32 72 104 92 18 1 2 3 8
Усього в КХЛ 55 7 12 19 36 3 1 0 1 16

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pee-Wee players who have reached NHL or WHA (PDF). Quebec International Pee-Wee Hockey Tournament. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
  2. Lightning 5, Flyers 2. hockeyreference.com. 3 лютого 2010. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 5 березня 2012.
  3. Thrashers agree to terms with UFA forward Eric Perrin. thrashers.nhl.com. 1 липня 2007. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 3 березня 2009.
  4. Eric Perrin remains with Champions (фінська) . ЮІП. 8 вересня 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 8 вересня 2012.
  5. Eric Perrin siirtyy Tepsiin. hc.tps.fi (фінська) . 21 квітня 2015. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  6. Eric Perrin returns to JYP (фінська) . ЮІП. 11 червня 2018. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 11 червня 2018.
  7. Eric Perrin is the New Director of Hockey for DIA (англійська) . DME Sports. 2019. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 6 липня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]