Желько Рогатинський

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рогатинський.
Желько Рогатинський
Народився3 серпня 1951(1951-08-03)
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ
Помер12 грудня 2019(2019-12-12) (68 років)
Загреб, Хорватія
ПохованняЗагребський крематорійd[1]
Країна Хорватія
Діяльністьекономіст
Alma materФакультет економіки та бізнесу Загребського університетуd
Науковий керівникMato Crkvenacd[2]
Знання мовхорватська
ЗакладAgrokor

Желько Рогатинський (хорв. Željko Rohatinski; нар. 3 серпня 1951[3], Загреб — пом. 12 грудня 2019[3], Загреб) — хорватський економіст, головний економіст другого найбільшого банку країни «Privredna banka Zagreb» в 1998—2000 рр., губернатор (голова) Хорватського народного банку з 2000 по 2012 рік.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1974 року закінчив економічний факультет Загребського університету, де також захистив 1988 року докторську дисертацію на тему «Часовий вимір в економічній діяльності суспільства» (хорв. Vremenska dimenzija ekonomske aktivnosti društva).

Свою професійну кар'єру розпочав 1974 року, проходячи стажування у Республіканському бюро планування СР Хорватії, а в 1989 році був призначений генеральним директором цього бюро. 1990 року призначений начальником відділу макроекономічного аналізу та політики Загребського інституту економіки, яким керував до 1998 року, коли став головним економістом у банку Privredna banka Zagreb, де працював до квітня 2000 року, після чого обійняв посаду директора з макроекономічних аналізів у компанії Agrokor.

Цю посаду залишив у липні 2000 року після призначення губернатором Хорватського національного банку на шестирічний строк указом хорватського парламенту від 12 липня. 7 липня 2006 року його було перепризначено на другий шестирічний термін на цій посаді.

Був стипендіатом програми Фулбрайта,[4] автором низки наукових праць, книжкового видання своєї дисертації під назвою Vremenska dimenzija ekonomske aktivnosti društva, а також співавтором книжки «Шлях до низької інфляції», виданої урядом Хорватії англійською мовою 1995 року (ISBN 953-6430-00-2).

2007 року фірма «Lex Info» оголосила його «найвизначнішим фінансовим експертом».

У 2008 Хорватське товариство зв'язків із громадськістю удостоїло його нагороди «Найкращий комунікатор серед представників хорватського громадського життя».[5]

У грудні 2008 року загальнохорватська щоденна газета Jutarnji list вибрала Рогатинського Людиною року, ставлячи йому в заслугу стабільність фінансової системи Хорватії на тлі глобальної фінансової кризи.[6]У січні 2009 року міжнародний фінансовий щомісячний журнал The Banker, який видає Financial Times, присудив Рогатинському дві нагороди з числа їхніх щорічних банківських премій. Рогатинський отримав премію як найкращий губернатор центрального банку в Європі та найкращий губернатор центрального банку у світі у 2008 р.[7]

Помер раптово 12 грудня 2019 року у віці 68 років.[8]

Був одружений і мав двох дорослих дітей. У вільний час любив грати в шахи та теніс. Захоплювався італійськими коміксами «Алан Форд», був шанувальником «Роллінг Стоунз», а його улюбленим фільмом був «Мисливець на оленів».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Tražilica pokojnika, Пошуковик померлого, Поисковик умершего — Градська гробля Загреб.
  2. ↑ https://www.vecernji.hr/enciklopedija/mato-crkvenac-18430
  3. ↑ а б Iznenada preminuo Željko Rohatinski, bivši guverner Hrvatske narodne banke [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.], Slobodna Dalmacija
  4. ↑ Fulbright Program. U.S. Embassy Zagreb. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 21 квітня 2020.
  5. ↑ 'Junaci teške godine'. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 21 квітня 2020.
  6. ↑ Junaci teške godine (хорватською) . Jutarnji list. 27 грудня 2008. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 21 квітня 2020.
  7. ↑ Croatia’s Rohatinski Best European, World Banker. Javno.hr. 8 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ hrvatsko-narodne-banke