Жилкошипик складчастий

Жилкошипик складчастий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Мохи (Bryophyta)
Клас: Листостеблові (Bryopsida)
Підклас: Брієві (Bryidae)
Порядок: Сонмохальні (Hypnales)
Родина: Короткокошикові (Brachytheciaceae)
Рід: Жилкошипик (Eurhynchium)
Вид:
E. striatum
Біноміальна назва
Eurhynchium striatum
(Schreb. ex Hedw.) Schimp.

Жилкошипик складчастий (Eurhynchium striatum) — вид мохів порядку гіпнобрієвих (Hypnales)[1].

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал охоплює такі частини світу: Європа, Макаронезія, Азія[2].

Характеристика

[ред. | ред. код]

Цей вид моху утворює пухкі, зелені, блискучі і часто досить великі газони висотою до 5 сантиметрів. Сильні рослини часто гіллясті, як невеликі деревця, а окремі гілки часто подовжені, як джгутики. Стеблові листки завдовжки 2 міліметри, слабо виступають, звужені до гострої верхівки від широкояйцеподібної основи, поздовжньо складчасті, з плоскими або вузько загорнутими краями внизу. Листки гілок дещо менші та вужчі, приблизно 1.5–1.8 міліметра завдовжки, яйцювато-ланцетні та поступово загострені. Усі листки мають просте ребро ≈ до 3/4 довжини листка, причому кінець ребра зазвичай виступає у вигляді колючки на тильній стороні листка. Мох дводомний і плодоносить помірно часто, при цьому дозрівання спор відбувається протягом року, але переважно в зимові місяці. Спорофіт має червону гладку ніжку приблизно 2.5 сантиметра завдовжки і містить нахилену до горизонталі вигнуту циліндричну спорову коробочку. Спори дрібно гранульовані й мають розмір від 11 до 14 мкм.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Eurhynchium striatum. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 25.05.2024.
  2. ↑ Eurhynchium striatum. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 25.05.2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ruprecht Düll, Barbara Düll-Wunder: Moose einfach und sicher bestimmen. Ein illustrierter Exkursionsführer zu den Arten Deutschlands und angrenzender Länder. Quelle & Meyer, Wiebelsheim 2008, ISBN 978-3-494-01427-2.
  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 2: Spezieller Teil, (Bryophytina II, Schistostegales bis Hypnobryales). Ulmer, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3530-2.