Залізна квітка Буенос-Айреса

Залізна квітка Буенос-Айреса
Floralis Genérica
34°34′59″ пд. ш. 58°23′36″ зх. д. / 34.583019° пд. ш. 58.393263° зх. д. / -34.583019; -58.393263
Країна Аргентина[1]
РозташуванняБуенос-Айрес[1]
Типскульптура[1]
Висота20 м[2]
Матеріалнеіржавна сталь[1]
Дата заснування13 квітня 2002[2]
Залізна квітка Буенос-Айреса. Карта розташування: Аргентина
Залізна квітка Буенос-Айреса
Залізна квітка Буенос-Айреса
Залізна квітка Буенос-Айреса (Аргентина)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Залізна квітка Буенос-Айреса (ісп. Floralis Genérica) — це скульптура зі сталі та алюмінію у Буенос-Айресі, яку подарував місту аргентинський архітектор Едуардо Каталано[en].

Опис

[ред. | ред. код]
Вид на скульптуру з вул. Фігероа Алькорта

Залізна квітка Буенос-Айреса розташована на площі Об'єднаних націй[es], що на проспекті Фігерjа Алькорта[en] у районі Реколета.

Скульптура була створена в 2002 році та урочисто відкрита 13 квітня.

Вид на «Квітку» згори

Скульптура розташована в центрі парку площею чотири гектари серед дерев, оточена стежками, з яких можна дивитися на монумент з різних ракурсів. Вона розташована над дзеркальним басейном з водою, який, окрім своєї естетичної функції, захищає її. Скульптура зображує велику квітку, виготовлену з нержавіючої сталі зі скелетом з алюмінію і армованого бетону, яка дивиться на небо, розкриваючи свої шість пелюсток. Вага скульптури становить вісімнадцять тонн, а її висота — 23 метри.

Закрита «Квітка» вночі

Вона розроблена так, щоб була спроможна рухатись, закриваючи свої пелюстки ввечері і відкриваючи їх зранку. Каталано колись сказав, що ця квітка «є синтезом всіх квітів і, водночас, надією, яка народжується щодня при відкритті»[3].

Однією з особливостей квітки є гідромеханічна система, яка під управлінням електронної системи автоматично відкриває та закриває пелюстки в залежності від часу доби. На ніч квітка закривається, випромінюючи червоне сяйво зсередини, і знову відкривається («…відроджується…») наступного ранку о восьмій. Цей механізм також закриває квітку, якщо дме сильний вітер.

Є чотири особливі ночі, в які пелюстки відкриті: 25 травня, 21 вересня, 24 грудня і 31 грудня. За словами її автора Едуардо Каталано Floralis «означає приналежність до флори, а отже, до квітів», а Genérica «походить від поняття „гендер“ і вказує на те, що вона представляє всі квіти у світі».[4]

Електроніка, яка відкривала і закривала квітку, була відключена в 2010 році, щоб запобігти пошкодженню скульптури, і пелюстки залишалися постійно відкритими до 2015 року. Це було пов'язано з тим, що одна з пелюсток була неправильно встановлена під час її складання, як зазначає сам Каталано.[5] Компанія, відповідальна за будівництво, Lockheed Martin Aircraft Argentina, надала 25-річну гарантію, але оскільки вона була націоналізована в 2009 році[6] її ремонт було відкладено. Механізм знову запрацював 10 червня 2015 року[7]. Також було додано нове LED-освітлення та автоматичні сенсори. Роботи виконував інженер Сальвадор Сорбельйо, співробітник Національного технологічного університету.

Рано вранці 17 грудня 2023 року частини скульптури (включно з головною пелюсткою) впали через несприятливі погодні умови.

Розміри

[ред. | ред. код]
  • Висота 23 м.
  • Діаметр:
    • Закриті пелюстки : 26 м
    • Розкриті пелюстки: 32 м
  • Діаметр дзеркального басейну: 44м[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Monumentos de la Ciudad de Buenos Aires en plazas o paseos — 2021.
  2. ↑ а б Floralis Genérica: trasladan los pétalos dañados a un predio cercano para su reparación
  3. ↑ Conozca Buenos Aires: Floraris Genérica. Susana Espósito. Процитовано 29 жовтня 2010.
  4. ↑ Conozca Buenos Aires: Floraris Genérica. Susana Espósito. Процитовано 29 жовтня 2010.
  5. ↑ Larrea, Agustina (4 травня 2011). Se marchitó un sueño: la gigantesca flor de Palermo ya no mueve sus pétalos. Perfil (ісп.). Процитовано 14 квітня 2012.
  6. ↑ Larrea, Agustina (4 травня 2011). Cómo desapareció del país la empresa que plantó la flor de Palermo. Perfil (ісп.). Процитовано 14 квітня 2012.
  7. ↑ Marcuzzi, Josefina (10 червня 2015). La Floralis Genérica vuelve hoy a funcionar. La Nacion (ісп.). Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
  8. ↑ Carlos M. Toto, Leticia Maronese y Carlos A. Estevez. Monumento y Obras de Arte en el espacio público de la ciudad de Buenos Aires (2007). Colección de cuadernos educativos del Gobierno de la Ciudad de Buenos Aires. ISBN 978-987-1358-03-8