Замок Балфур

Замок Балфур
англ. Castle Balfour
54°15′01″ пн. ш. 7°26′44″ зх. д. / 54.2503° пн. ш. 7.44547° зх. д. / 54.2503; -7.44547
Типзамок Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія
Замок Балфур. Карта розташування: Велика Британія
Замок Балфур
Замок Балфур (Велика Британія)
Мапа
CMNS: Замок Балфур у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Руїни замку Балфур.

Замрок Балфур (англ. Castle Balfour) — один із замків Ірландії, розташований в селищі Ліснаскеа, графство Фермана, Північна Ірландія. Нині замок Балфур є пам'яткою історії та архітектури і охороняється законом.

Історія замку Балфур

[ред. | ред. код]

Нинішні землі і замок Балфур були в свій час даровані Майклу Балфуру- лорду Балфуру королем Англії, Шотландії та Ірландії Джеймсом (Яковом) І під час колонізації Ольстера в 1620 році. У 1618 році капітан Ніколас Піннар повідомив, що лорд Балфур почав будівництво замку. Він повідомив, що замок будується з дикого каменю і вапна, займає площу 70 футів і висотою буде 15 футів. Селища Ліснаскеа розбудовувалось навколо замку. Під час повстання за незалежність Ірландії та громадянської війни на Британських островах замок штурмували у 1652 році повстанці і замок був серйозно пошкоджений. У 1689 році під час так званих вільямітських (якобінських) війн замок був знову ареною боїв і знову був пошкоджений. Замок був довгий час населеним. Останньою людиною, що жила в цьому замку був Джеймс Гейр (1737—1833), що орендував замок у графа Ерн. Джеймс Гейр залишив цей замок після того, як в замку сталась пожежа у 1803 році — замок згорів вщент. Підозрювали підпал. Його мати — місіс Фібі Гейр загинула під час пожежі. Вважається, що пожежу влаштував ірландський клан МакГвайр (Магвайр). У 1960-тих роках була проведена часткова реставрація замку, подальша робота по збереженню і реставрації замку була здійснена в 1990-тих роках.

На місці замку Балфур у давні часи була Кругла фортеця — фортеця ірландського клану, що була збудована в дуже давні часи, час побудови губиться в безодні історії. Були проведені розкопки на території замку Балфур і околиць. Виявлено сліди давнього поселення, рову, валу. Радіовуглецеве датування вказує, що залишки дерева, що були використані при будівництві фортеці належать до 359—428 років. Це була епоха давніх ірландських королівств, епоха розширення володінь клану О'Ніл.

Замок Балфур був довгий, прямокутний, висотою в три поверхи. На східній стороні замку було квадратне крило. Був прямокутний блок на північній стороні замку. Замок Балфур був збудований в шотландському стилі, вважається, що був побудований рівнинними шотландськими масонами. Замок мав Т-подібне планування, мав бійниці, склепінчасті кімнати, мав кухню, каміни, печі на першому поверсі, основні житлові кімнати були на першому поверсі. Були башточками з бійницями для рушниць.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Department of the Environment NI (1987). Historic Monuments of Northern Ireland. Belfast: HMSO. p. 119.
  • «Castle Balfour» (PDF). Environment and Heritage Service NI — State Care Historic Monuments. Retrieved 2007-12-03.
  • Flanagan, Laurence (1992). A Dictionary of Irish Archaeology. Dublin: Gill and Macmillan. pp. 50–51.
  • Sandford, Ernest (1976). Discover Northern Ireland. Belfast: Northern Ireland Tourist Board. p. 152. ISBN 0 9500222 7 6.
  • «Castle Balfour» (PDF). Northern Ireland Environment Agency. Retrieved 18 April 2015.
  • Stout, Matthew (1997). The Irish Ringfort. Dublin: Four Courts Press. pp. 18 and 28.
  • Fry, Plantagenet Somerset (2001). Castles of Britain and Ireland. Newton Abbot: David and Charles. p. 204.
  • «Other Plantation Castles in Fermanagh» (PDF). The Plantation of Ulster: The Story of Co Fermanagh. Retrieved 18 April 2015.