Замок Шаттенбурґ (Форарльберґ)
| Шаттенбурґ | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Замок Шаттенбурґ | ||||
47°14′11″ пн. ш. 9°35′58″ сх. д. / 47.23639° пн. ш. 9.59944° сх. д. | ||||
| Тип | замок[1] і музей | |||
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] | |||
| Країна |  Австрія | |||
| Розташування | Фельдкірх | |||
| Засновник | Hugo I, Count of Montfortd | |||
| Засновано | 1200 | |||
| Перша згадка | 1200 | |||
| Стан | Музей, готель, ресторан | |||
| Сайт | schattenburg.at | |||
  Замок Шаттенбурґ (Форарльберґ) (Австрія) | ||||
 | ||||
 Замок Шаттенбурґ у Вікісховищі | ||||
Замок Шаттенбурґ (нім. Schattenburg) розміщений над містом Фельдкірх землі Форарльберг Австрії і раніше був з містом оборонними мурами. Замок є значним пам'ятником фортифікацій Центральної Європи доби Високого Середньовіччя з однією з найкращих збірок зброї.
_-_Schattenburg,_Innenhof_(01-2).jpg)
_-_Schattenburg,_Gotisches_Zimmer_(01-2).jpg)
Замок збудували близько 1200 граф Гюго[de] разом з містом Фельдкірх. До 1390 року замок був резиденцією графів Монтфорт[de]. Він витримав дві облоги до 1345 року, коли його захопив імператор Людовик IV. З 1375 року замок перейшов під управління війтів, призначених Габсбургами. У 1405 році замок взяли в 18-тижневу облогу загони швейцарців-міщан Фельдкірха. Їм вдалось встановити на скелі требушет і обстрілювати замок. 29 січня 1406 Генріх Вальтер фон Рамшваг і 38-особовий гарнізон капітулювали і замок був спалений. За два роки його відбудували, але в ході війни Сигізмунда I Люксембурга з герцогом Фрідріхом IV замок руйнували 1415, 1417 роках. Король Сигізмунд I надав замок графу Фрідріху VII фон Тоггенбургу, який відновив замок і збудував три крила, що сьогодні визначають його вигляд. Після його смерті 1436 замок перейшов до Габсбургів. У XV ст. подальші перебудови здійснив війт Ганс фон Кьонігсегг (нім. Hans von Königsegg). Тридцятирічна війна принесла 1647 окупацію замку шведами, значення якого після завершення війни занепало. У XVII ст. було здійснено добудову декількох будівель. З 1773 року передали до міста уряд війта, який мешкав до 1794 у замку, де облаштували в'язницю з шести арештів і камери допиту (1778–1825). Місто Фельдкірх купило замок, де існувала казарма (1831–1850), потім тут була богадільня (до 1914).
З 1912 року заснували краєзнавчий музей і об'єднання для захисту пам'яток міста і замку. В останні дні війни у замку знаходилось командування Вермахту. 17 листопада 1953 року окупаційні французькі підрозділи передали замок місту. У червні 1965 року замок ледь уникнув катастрофічної пожежі.
- Manfred A. Getzner: Burg und Dom zu Feldkirch: Neue Forschungen zur Geschichte der Schattenburg und der Dompfarrkirche St. Nikolaus. Schriftenreihe der Rheticus-Gesellschaft Bd. 50, Feldkirch 2009 (нім.)
- Heimatpflege- Heimatpflege- und Museumsverein Feldkirch: Schattenburg Feldkirch. Schnell Kunstführer 2624, Verlag Schnell & Steiner, Regensburg 2006 (Digitalisat) (нім.)
- Viktor Kleiner: Zur Geschichte des Schlosses Feldkirch (Schattenburg) in der Zeit von 1778- 1825. Band 1 von Veröffentlichungen des Vereines für Christliche Kunst und Wissenschaft in Vorarlberg und im Westallgäu, 1907 (нім.)
- Andreas Ulmer: Schloss Feldkirch-Schattenburg: Ein geschichtlicher Ueberblick. Artikelserie im Feldkircher Anzeiger 1916 (Digitalisat) (нім.)
- Andreas Ulmer: Burg Alt-Montfort, Burg Neu-Montfort, Schloss Feldkirch-Schattenburg, Burg Tosters - Die Burgen und Edelsitze Vorarlbergs und Liechtensteins. Verlag Vorarlberger Verlagsanstalt, Dornbirn 1928 (нім.)
- Dehio-Handbuch Vorarlberg (1983); ISBN 3-7031-0585-2 (нім.)
- Schattenburg [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Schattenburgmuseum [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |