Збислава Святополківна

Збислава Святополківна
Народилася	не раніше 1085 і не пізніше 1090
Померла	1114
Знання мов	давньоруська
Рід	Рюриковичі
Батько	Святополк II Ізяславич
Мати	NN^[d][1]
У шлюбі з	Болеслав III Кривоустий
Діти	Владислав II Вигнанець
Медіафайли у Вікісховищі

Збислава Святополківна (1085—1090 — 1112—1114) — давньоруська княжна з династії Рюриковичів, дочка великого князя київського Святополка Ізяславича, правнучка великого князя київського Ярослава Мудрого. Дружина польського князя Болеслава III Кривоустого, котрий був онуком Доброніги-Марії, дочки великого князя київського Володимира Святославича.

Життєпис

Матір Збислави була представницею чеської династії Пржемисловичів^[2], що вийшла заміж за Святополка Ізяславича. Збислава згадується в Повісті врем'яних літ, де записано, що Збислава була відправлена ​​в 1102 році до Польщі на весілля з Болеславом III Кривоустим. Останній вів міжусобну боротьбу зі своїм зведеним братом Збігнєвом^[3] і хотів мати за союзників київських і угорських князів. Весілля зі Збиславою відбулося взимку 1102—1103 років. У зазначеного подружжя було троє дітей: майбутній польський князь Владислав II Вигнанець, що народився в 1105 році; син Станіслав (*1108 р.), який помер у юнацькому віці; дочка на ім'я Юдіф-Марія (*1111 р.), майбутня дружина муромського князя Всеволода Давидовича^[4].

Дата смерті Збислави не до кінця відома. Деякі джерела вказують на період 1109—1112 років. У сучасних джерелах вважається, що вона могла прожити до 1114 року, після чого Болеслав III одружився з Соломією фон Берг-Шельклінген.

Марковий аркуш 2016 року «Київські князівни на престолах Європи», на якому, зокрема, зобразили Збиславу.

Серед нащадків Збислави Святополківни — королева Кастилії й Леону, імператриця всієї Іспанії Рихеза Сілезька; королева Арагону Санча Кастильська^[ru]; королева Угорщини та імператриця Священної Римської імперії Констанція Арагонська; королі Англії: Едуард I Довгоногий, Едуард II Карнарвонський, знамениті королі-герої шекспірівських п'єс — Едуард III, Генріх IV і Генріх V; класик англійської літератури лорд Джордж Ноель Гордон Байрон тощо^[5].

Пам'ять

Збиславу Святополківну зобразили на марковому аркуші 2016 року «Київські князівни на престолах Європи».

Примітки

1. Pas L. v. Genealogics — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
2. Назаренко А. В.. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки, культурных, торговых, политических отношений IX—XII веков. — М.: Языки Русской Культуры, 2001. — 784 с. — (Studia Historica). — 1000 экз. — ISBN 5-7859-0085-8
3. син Владислава I Германа від Христини Правдзивецької
4. Jadwiga Żylińska, «Piastówny i żony Piastów», Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa, 1975 — S.99, 113. — ISBN 83-06-00687-9 (пол.)
5. Збислава Святополківна [Архівовано 7 грудня 2010 у Wayback Machine.], сайт «За Помісну Україну!»

Посилання

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Збислава Святополківна

• Павло Гай-Нижник, Княжни та княгині Руси-України (Х–XIV ст.) [Архівовано 7 листопада 2015 у Wayback Machine.], 2014-02-13, сайт ПрАТ «Українська прес-група»
• «Збислава Святополківна», Династичні зв'язки Київської Русі [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Портал «Біографії»   Портал «Історія»