Звонко Богдан

Звонко Богдан
серб. Звонко Богдан
Зображення
Зображення
Omladinski festival žičanih instrumenata, 2006
Основна інформація
Повне ім'яЗвонимир Богдан
Дата народження5 січня 1942(1942-01-05) (82 роки)
Місце народженняСомбор, Угорське королівство
Роки активності1971 — тепер. час
ГромадянствоСФРЮ, Сербія
Національністьбунєвець
Професіяспівак, поет і композитор
Інструментивокал[d]
Мовасербська, хорватська, угорська, циганська
Жанртамбуриця, народна музика Балкан
ЛейблиHayat Productiond
У шлюбі зGizela Vukovićd
zvonkobogdan.net
CMNS: Файли у Вікісховищі

Звонимир «Звонко» Богдан (серб. Звонко Богдан; *5 січня 1942, Сомбор) — виконавець народних пісень Сербії, Хорватії, Угорщини та Румунії, найбільш відомий завдяки пісням присвяченим бунєвцям. Окрім слави співака, є визнаним композитором і поетом, художником, виноробом і учасником кінних перегонів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Звонимир Богдан народився в Сомборі (Воєводина, Сербія) в родині бунєвців, у часи Другої світової війни та угорської окупації Югославії. Провів дитинство на фермі свого діда Стипана Кукурузара; його дід по батьківській лінії Франья, що був візничим і тамбурашем, передав Звонкові любов до коней і народної музики. Після нетривалої роботи в Сомборському театрі, він у віці 19 років поступив до театральної академії в Белграді, заробляючи на життя співом у кав'ярнях[1]. Контракт із готелем «Уніон», що був місцем зібрання белградської богеми, посприяв його кар'єрі, близько 30 років Звонимир давав концерти в Уніоні при кожному візиті до столиці[1][2]. Його перший значний сольний концерт відбувся на терасі Белградської фортеці.

1971 була записана найвідоміша пісня Звонка Богдана «Hej salaši na severu Bačke» (Гей, хати на півночі Бачки)[1]. З 1972 він виступав зі знаковим у світі народної музики Балкан оркестром Яніка Балажа[1][3].

У роки балканських воєн 90-х, Богдан відмовився від виступів: «Я просто був не в гуморі для цього. Також піратство процвітало настільки, що мене нудило від думки про композиторську чи виконавську працю… Я лише надіюся, що ці потворні часи минуть і ми знов будемо здатні жити по-людськи»[2].

У 2004 Звонимир Богдан взяв участь у впливовому фестивалі Exit, що переважно збирає гурти в жанрі поп/рок музики та відбувається в Петроварадинській фортеці; цей виступ став знаковим для народної музики та важливим для діалогу поколінь у сербському суспільстві[4].

В творчості Звонимира Богдана є як традиційні народні пісні так і його авторські (як уже згадана «Hej salaši na severu Bačke»). Є в репертуарі пісні угорською та циганською мовами.

В 2000-ні роки співпрацює з відомими колективами Orkestar Mileta Nikolića (наступники згадуваного оркестру Балажа) з Воєводини та Zagrebački tamburaši з Хорватії. 73-річний Богдан продовжує радувати виступами в Сербії та Хорватії, а також і в інших країнах на запрошення діаспорових громад.

Найвідоміші пісні з репертуару Звінка Богдана:

  • Hej salaši na severu Bačke
  • Osam tamburaša s Petrovaradina
  • Bunjevačko prelo
  • U tem Somboru
  • Već odavno spremam svog mrkova
  • Ne vredi plakati
  • Govori se da me varaš
  • Kraj jezera jedna kuća mala
  • Fijaker stari
  • Prošle su mnoge ljubavi
  • Ko te ima, taj te nema

Богдан також був відомим візничим, одним із найуспішніших кінних спортсменів у Воєводині. Перших успіхів він досягав іще в 1970-ті[5]. До 2012 року, коли він завершив кар'єру, на його рахунку були перемоги в Srpski kasački derbi, Slovački kasački derbi, Hrvatski kasački derbi, Subotička milja, Trci grada Subotice, Dužijanci, Zobnatički konjički igre, встановлював рекорди змагань[6].

Звонимир і його дружина Мир'яна виховали двох дітей, мають трьох онуків. З 1980 року родина живе в Суботиці[1], де пан Звонимир володіє іменною винарнею. З 2009 року — почесний громадянин Суботиці (третій, хто отримав це звання)[7].

Вплив

[ред. | ред. код]

Найвідоміші сучасні музики-тамбураші з Хорватії, як-от: Златни Дукати, Кичо Слабінац і Мирослав Шкоро, — записали багато пісень створених або виконуваних Богданом. Альбом Starogradska pjesmarica (1994) гурту Златни Дукати містить його популярні пісні[8]. Мирослав Шкоро має звичай виконувати «Ej salaši na sjeveru Bačke» чи не на кожному концерті на пошану Звонимирові Богдану.

1990 року поет Драго Бритвич і композитор Синиша Леополд з Хорватії написали пісню «Svirci moji» (Мої музи́ки) спеціально для Богданового виступу на фестивалі «Zlatne žice Slavonije» у Пожезі. Через початок війни Звонимир Богдан не зміг виступити, натомість Дука Чаїч, виконавши цю пісню, взяв гран-прі фестивалю. Понад 10 років минуло перш ніж Богдан у програмі  «Hit do hita» на HRT виконав «Svirci moji». З того часу пісня є в його репертуарі. Також її виконують Крунослав Слабінач і Златни Дукати, пісня вважається класикою серед виконавців тамбуриці.

У 2000-ні Звонко Богдан записав ряд патріотичних хорватських пісень, як-от: «Otvori prozor» (Відкрий вікно), «Od Konavala pa do Zagore» (Від Конавлі до Загори), «Markova čežnja» (Маркова туга). У травні 2003 на фестивалі Бродфест у Славонському Броді Богдан отримав приз «Ruka slobode» («Рука свободи») за пісню «Od Konavala pa do Zagore», текст пісні був визнаний найкращим хорватським поетичним патріотичним твором 2002 року.

45-та річниця творчої діяльності Звонимира Богдана була відзначена концертом у головному концертному залі Белграду — Сава-центрі в листопаді 2013[9].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
Назва Рік виходу Формат, лейбл
Biseri narodne muzike з Оркестром Яніка Балажа[10] 22 квітня 1971 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan[10] 15 жовтня 1972 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan i orkestar Šandora Lakatoša[10] 4 грудня 1973 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan peva za Vas[10] 8 жовтня 1974 LP, PGP RTB
Što se bore misli moje[10] 19 березня 1976 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan[10] 10 січня 1980 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan i tamburaški orkestar Janike Balaža[10] 6 червня 1981 LP, PGP RTB
Pesme i pesnici[10] 15 лютого 1984 LP, PGP RTB
Legolas[10] 22 червня 1984 LP, PGP RTB
Svaku ženu volim ja[10] 20 червня 1988 LP, PGP RTB
Život teče u laganom ritmu 2001 CD, Croatia Records
Živim život k'o skitnica 2002 CD, A Records, Сомбор
Rariteti 2003 CD
Uspomena na vreme koje se sigurno ponoviti neće 2004 Double CD
Panonija i ja 2005 CD, Vojvodina Music
Tko te ima, taj te nema 2007 CD, Croatia Records
Godine su mnoge prošle з Tamburica Orchestra «Serbus» 2008 CD, Manart & Serbus

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Zoran Panović (11 травня 2006). Bački meraklija (Serbian) . Danas. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 22 березня 2016.
  2. а б Nebojša Mijalković (24 травня 2002). Veliki gospodin pesme (Serbian) . Balkanmedia.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2002. Процитовано 22 березня 2016.
  3. Jovan Tanurdžić (30 грудня 2006). Ono vreme što se vratit’ neće! (Serbian) . Dnevnik. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 22 березня 2016.
  4. P. Klajić (30 червня 2004). Tamburaši se vraćaju na Petrovaradinsku tvrđavu (Serbian) . Архів оригіналу за 14-02-2012. Процитовано 22-03-2016.
  5. [Звонко Богдан — власник коня Диктата, чемпіона Югославії (Yugopapir, 1977) (хор.). Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016. Звонко Богдан — власник коня Диктата, чемпіона Югославії (Yugopapir, 1977) (хор.)]
  6. [Новина про завершення кар'єри (хор.). Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016. Новина про завершення кар'єри (хор.)]
  7. [Новина про нагородження (серб.). Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016. Новина про нагородження (серб.)]
  8. CROREC. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 22 березня 2016.
  9. [Zvonko Bogdan koncertom obeležio 45 godina na estradi (серб.). Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 23 березня 2016. Zvonko Bogdan koncertom obeležio 45 godina na estradi (серб.)]
  10. а б в г д е ж и к л Dogandžić, Aco (2000). Zvonko Bogdan: pesme i konji (серб.). Belgrade: Narodno delo. ISBN 86-489-0097-2.

Посилання

[ред. | ред. код]