Зелін Олександр Миколайович

Зелін Олександр Миколайович
рос. Александр Николаевич Зелин
Народження6 травня 1953(1953-05-06) (71 рік)
Перевальськ, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
ОсвітаВійськово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Званнягенерал-полковник і генерал-полковник авіації[d]
КомандуванняВійськово-повітряні сили Російської Федерації
Нагороди
Орден святого Георгія Order of Saint George 2nd class Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден «За військові заслуги» орден Червоної Зірки ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії) Медаль «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації) медаль «200 років Міністерству оборони»
Заслужений військовий льотчик Російської Федерації
медаль «За військову доблесть» (РФ) Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту» Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
CMNS: Зелін Олександр Миколайович у Вікісховищі

Олександр Миколайович Зелін (нар. 6 травня 1953, м. Паризька комуна (з 1964 — Перевальськ) Ворошиловградської області, УРСР, СРСР) — радянський і російський воєначальник. Головнокомандувач ВПС Росії (2007-2012). Генерал-полковник (2005), Заслужений військовий льотчик Російської Федерації (1999).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків імені С. Грицевця з відзнакою (1972-1976), Військово-повітряну академію імені Ю. А. Гагаріна заочно (1988), Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (1995-1997).

Службу почав льотчиком, потім командиром ланки 787-го винищувального авіаполку Групи радянських військ у Німеччині (м. Еберсвальде).

У 1980-х р. р. — заступник командира і командир 115-го гвардійського винищувального Оршанського авіаполку (Кокайди, Узбецька РСР). З 1992 року по 1994 рік — командир 33-го винищувального авіаційного полку 16-ї гвардійської винищувальної Свірської авіадивізії в Західній групі військ[1].

З 1995 р. — командир 16-ї гвардійської винищувальної Свірської Червонопрапорної авіадивізії (СКВО, м. Міллерово)., в середині 1990-х р. р. — 1-й заступник командувача 23-ї повітряної армії (м. Чита). З 1998 по 2000 рр. — командир 50-го окремого корпусу ВПС і ППО (ЗабВО, м. Чита). У 2000-2001 роках — командувач 14-ї армії ВПС і ППО (СибВО, м. Новосибірськ). З червня 2001 по серпень 2002 роки — командувач 4-ї армії ВПС і ППО (ПКВО).

08.2002-05.2007 рр. — начальник авіації — заступник Головнокомандувача ВПС з авіації.

З 2003 р. член ради директорів ВАТ «Туполєв»

9 травня 2007 року призначений Головнокомандуючим Військово-повітряними силами Російської Федерації.[2]

26 квітня 2012 року звільнений від займаної посади і звільнений з військової служби.

З травня 2012 р. помічник Міністра оборони Російської Федерації[3].

Кандидат військових наук.

Заслужений військовий льотчик Російської Федерації (1999)

Нагороди:

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сергей Войлоков, Антон Павлов (03.04.2015). 33 истребительный авиационный полк в/часть пп 80605. www.Airforce.ru (рос.). www.Airforce.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  2. ↑ В ответ на угрозы XXI века | Еженедельник «Военно-промышленный курьер». Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 25 вересня 2020.
  3. ↑ Александр Зелин назначен помощником Министра обороны. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 25 вересня 2020.
  4. ↑ Распоряжение Правительства РФ от 17 декабря 2012 года № 2406-р «О присуждении в 2012 году премий Правительства Российской Федерации за значительный вклад в развитие Военно-воздушных сил». Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 25 вересня 2020.