Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (вересень 2020) |
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Земля блакитна, ніби апельсин | |
---|---|
англ. The Earth Is Blue as an Orange фр. The Earth Is Blue as an Orange | |
Вид | документальний |
Жанр | документальний фільм[1] |
Режисер | Ірина Цілик |
Продюсер | Анна Капустіна Гєдре Жицкіте |
Сценарист | Ірина Цілик |
Оператор | В’ячеслав Цвєтков |
Монтаж | Іван Банніков, Ірина Цілик |
Кінокомпанія | «Альбатрос Комунікос» «Мунмейкерс» |
Тривалість | 74 хв. |
Мова | російська, українська |
Країна | Україна, Литва |
Рік | 2020 |
Дата виходу | 24 січня 2020 року |
Кошторис | ₴5 650 000[2] |
IMDb | ID 11394290 |
facebook.com/TheEarthIsBlueAsanOrange/ | |
Земля блакитна, ніби апельсин у Вікіцитатах |
«Земля блакитна, ніби апельсин» — повнометражний документальний фільм 2020 року режисерки Ірини Цілик.
Міжнародна прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 січня 2020 року на американському кінофестивалі «Sundance Film Festival», де вона отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики[3][4]. Українська прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 квітня 2020 року на Міжнародному фестивалі документального кіно з прав людини Docudays UA, де фільм отримав дві нагороди у категорії національного та міжнародного конкурсів[5][6]. В обмежений український прокат стрічка вийшла 26 листопада 2020 року; дистриб'ютор — Arthouse traffic[7].
Займає 34-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно[8].
У фільмі йдеться про сім'ю, яка живе в так званій «червоній зоні» Донбасу, де вже шостий рік тривають воєнні дії. Буденність для цивільних людей у прифронтовій зоні докорінно змінилася. 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Обстріли у Красногорівці, де живуть герої стрічки, не припиняються. Але, попри всі труднощі, ця родина є дуже дружною і життєрадісною. Мама й діти мають захоплення, грають на музичних інструментах і, що найцікавіше, знімають самотужки фільми про своє життя під час війни[9].
Стрічка є повнометражним дебютом Ірини Цілик[10]. Кінопроєкт фільму «Земля блакитна, ніби апельсин» (робоча назва — «Жовтий автобус») став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно, сума державної фінансової підтримки склала 2 млн 728,2 тис. грн (48,3 % загальної вартості виробництва фільму)[9].
Назва «Земля блакитна, ніби апельсин» — це цитата з вірша поета-сюрреаліста Поля Елюара[11].
Фільмування проходило у 2017—2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому Донецької області, а також у Києві.
Насправді, наш фільм не про війну, вона виступає тут лише тлом. Це фільм про дорослішання. Про балансування між війною та миром. Про самотерапію за допомогою кіно. І про багато інших речей, які можуть бути близькими та зрозумілими різним людям у світі.
— Ірина Цілик, Переможці «Санденс-2020» // Moviegram, 2 лютого 2020[11]
Міжнародна прем'єра стрічки відбулася 24 січня 2020 на американському кінофестивалі «Sundance Film Festival», де вона отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики.[3][4] Українська прем'єра стрічки відбулася 24 квітня 2020 на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA, де фільм отримав дві нагороди у категорії національного та міжнародного конкурсах[5][6]. В обмежений український прокат стрічка вийшла 26 листопада 2020 року; дистриб'ютор — Arthouse traffic.[7]
Список нагород та номінацій | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/Кінопремія | Категорія | Номінант(ка) | Результат | Дж |
2020 | Adelaide Film Festival[en] | Найкращий документальний | Ірина Цілик | Номінація | [12] |
Берлінський міжнародний кінофестиваль | Generation 14plus | Ірина Цілик | Номінація | [13] | |
Biografilm Festival[it] | Нові таланти | Ірина Цілик | Перемога | [14][15] | |
Docudays UA | Міжнародний конкурс Docu/Світ | Ірина Цілик | Перемога | [16] | |
Національний конкурс Docu/Україна | Ірина Цілик | Перемога | [16] | ||
Dokufest[en] | Найкращий фільм про права людини | Ірина Цілик | Перемога | [17] | |
Gimli Film Festival[en] | Гран-прі журі | Ірина Цілик | Номінація | [18][19][20] | |
International Human Rights Documentary Film Festival | Премія за кіно про права людини - Особлива згадка | Ірина Цілик | Перемога | [21] | |
Millennium Docs Against Gravity | Найкраща операторська робота | В’ячеслав Цвєтков | Перемога | [22][23][24] | |
Bydgoszcz ART.DOC | Ірина Цілик | Перемога | [22][24] | ||
Гран-прі | Ірина Цілик | Перемога | [22][23][24] | ||
Фестиваль «Один світ» | Міжнародний конкурс | Ірина Цілик | Номінація | [25][26] | |
Reykjavík International Film Festival[en] | Інше завтра | Ірина Цілик | Перемога | [27] | |
Кінофестиваль «Санденс» | Найкраща режисура | Ірина Цілик | Перемога | [28] | |
São Paulo International Film Festival[fr] | Конкурс нових режисерів – Найкращий документальний | Ірина Цілик | Номінація | [29][30] | |
Tallgrass Film Festival[en] | DOXX Spotlight | Ірина Цілик | Перемога | [31] | |
Кіноколо (3-тя церемонія вручення) | Відкриття року | Ірина Цілик, Анна Капустіна | Номінація | [28][32] | |
Найкращий документальний фільм | Ірина Цілик, Анна Капустіна | Перемога | [28] | ||
Найкращий режисер | Ірина Цілик | Номінація | [32] | ||
CPH:DOX | Номінація | [33] | |||
Цюрихський кінофестиваль | Міжнародний документальний фільм | Ірина Цілик | Перемога | [34] | |
Zinebi - Bilbao International Documentary and Short Film Festival[en] | Міжнародний конкурс першого фільму | Ірина Цілик | Перемога | [35] | |
Underhill Fest | Міжнародний фільм | Ірина Цілик | Перемога | [36][37] | |
Fünf Seen Filmfestival[de] | Нагорода за документальне кіно | Ірина Цілик | Перемога | [38] | |
CinéDOC-Tbilisi | Міжнародний конкурс | Ірина Цілик | Перемога | [39] | |
2021 | Cinema Eye Honors[en] | Spotlight Award | Ірина Цілик | Перемога | [40] |
Міжнародна асоціація документалістів (IDA)[en] | Найкраща операторська робота | В’ячеслав Цвєтков | Перемога | [41][42] | |
DocPoint – Helsingin dokumenttielokuvafestivaali[fi] | Номінація | [43][44] |