Герман Зонін | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Герман Семенович Зонін | |
Народження | 9 вересня 1926 | |
Казань, РРФСР, СРСР | ||
Смерть | 26 листопада 2021 (95 років) | |
Санкт-Петербург, Росія | ||
Зріст | 176 см | |
Громадянство | СРСР→ Росія | |
Позиція | захисник | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1945—1949 1950—1951 1953 1954—1955 |
Динамо (Казань) Динамо (Ленінград) Динамо (Ленінград) «Трудові резерви» (Ленінград) |
? 5 (0) 15 (0) 24 (0) |
Тренерська діяльність** | ||
Сезони | Команда | Місце |
1959 1960—1961 1962—1964 1965—1967 1969—1972 1972 1973—1977 1979—1980 1987—1988 |
«Трудові резерви» (Ленінград) Труд (Воронеж) Трудові резерви (Ворошиловград) Збірна Бірми Зоря (Ворошиловград) Збірна СРСР Зеніт (Ленінград) СКА (Ростов-на-Дону) Динамо (Тбілісі) |
|
Звання, нагороди | ||
Нагороди | ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Ге́рман Семе́нович Зонін (9 вересня 1926, Казань, РРФСР, СРСР — 26 листопада 2021, Санкт-Петербург, Росія) — російський та український радянський футболіст і тренер. Майстер спорту СРСР (1961), заслужений тренер УРСР (1962), РРФСР (1987) та СРСР (1992), кандидат педагогічних наук (1975), почесний громадянин міста Луганська (2006).
Герман Зонін народився 9 вересня 1926 року в місті Казані.
Кар'єру футболіста починав у команді «Динамо» (Казань) на позиції центрального нападника. Згодом виступав як захисник за ленінградські «Динамо» та «Трудові резерви».
По завершенні ігрової кар'єри з 1956 року працює тренером[1] у футбольній школі при Центральній раді товариства «Трудові резерви», паралельно навчаючись у Ленінградському інституті фізичної культури імені Лесгафта.
1959 року Зонін очолив ленінградську команду «Трудові резерви», з якою зайняв друге місце в класі «Б». Згодом, разом з воронезьким «Трудом», стає чемпіоном класу «Б» та РРФСР.
1962 року Зонін очолив луганські «Трудові резерви». Завдяки тренеру команда стала чемпіоном УРСР та вийшла до класу «А» чемпіонату СРСР.
Упродовж 1965—1968 років Зонін працював головним тренером збірної Бірми з футболу, яка 1966 року виграла Азійські ігри.
У вересні 1969 року знову стає головним тренером луганської «Зорі». Під його керівництвом «Зоря» стає п'ятою в 1970, четвертою в 1971, а 1972 року виграє чемпіонат СРСР[2].
{{cite web}}
: Недійсний |url-status=no
(довідка)