Зіневич Анатолій Володимирович

Зіневич Анатолій Володимирович
Народився20 листопада 1932(1932-11-20)
Проскурів, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер1 серпня 2000(2000-08-01) (67 років)
Єреван, Вірменія
ПохованняКовров
Країна Україна
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materБлаговіщенське вище танкове командне училищеd, Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військово-академічні курси вищого комскладу РСЧАd
УчасникВійна в Афганістані 1979—1989
Військове званнягенерал-лейтенант
Нагороди
орден Червоного Прапора Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зіневич.

Анато́лій Володи́мирович Зіне́вич (1932 р., м. Проскурів, Українська РСР — 1 серпня, 2000, Єреван, Республіка Вірменія) — Генерал-лейтенант та один із командирів Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки. Українець, за його словами, «Вірменія стала другою Батьківщиною».[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1953 р. він вступив у Проскурівську танкову школу, потім він закінчив Військову Академію ім. Фрунзе та вищі академічні курси головнокомандувачів СРСР.

Служив у Афганістані, Сомалі та Ефіопії.

У 1992—1997 рр. він займав різні посади у Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки, був першим заступником міністра оборони.

З 1997 р. Анатолій Зіневич був заступником міністра оборони Вірменії.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • «Генерал-лейтенант Анатолий Зиневич», 2000, Відділ документалістики МО РВ, док., S-VHS, 30 хвил., колір. Авт.сцен. Г.Сірунян, реж. А.Геворкян, опер. А.Караян, Р.Хачатрян, М.Мінасян, звукоопер. Г.Саакян, монт. Р.Давтян. Фільм розповідає про одного з засновників визвольної армії Арцаха — Анатолія Зіневича.[2]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Офіційний сайт Міністерства оборони Республіки Вірменія [Архівовано 29 лютого 2012 у Wayback Machine.](рос.)(англ.)(вірм.)
  2. ↑ Армянские Видеофильмы [Архівовано 18 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)