Йоганн-Генріх Екгардт

Йоганн-Генріх Екгардт
нім. Johann-Heinrich Eckhardt
Народився	3 грудня 1896(1896-12-03)[1] Мельзунген, Швальм-Едер, Кассель, Гессен, Німеччина
Помер	15 травня 1945(1945-05-15)[1] (48 років) Vimperk^d, Прахатіце, Південно-Чеська область^d, Чехословаччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Екгардт.

Йоганн-Генріх Екгардт (нім. Johann-Heinrich Eckhardt; 3 грудня 1896 — 15 травня 1945) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у піхоті. З 12 жовтня 1937 року — командир 2-го батальйону 38-го піхотного полку 8-ї піхотної дивізії. Учасник Польської кампанії. З 6 лютого 1940 року — командир свого полку. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. 25 квітня 1943 року відправлений у резерв, 17 липня призначений командиром 211-ї піхотної дивізії. В листопаді 1944 року дивізія була розбита на Нарві. В 1945 році бився в Угорщині, звідки відійшов у Нижню Австрію. 8 травня взятий в полон американськими військами. Помер у полоні.

Звання

• Однорічний доброволець (1 квітня 1914)
• Віцефельдфебель резерву (5 травня 1915)
• Лейтенант резерву (22 травня 1915)
• Лейтенант (1 жовтня 1920)
• Оберлейтенант (1 січня 1925)
• Гауптман (1 квітня 1929)
• Майор (1 серпня 1935)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1938)
• Оберст (1 квітня 1941)
• Генерал-майор (1 жовтня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (20 жовтня 1915)
  • 1-го класу (2 березня 1917)
• Ганзейський Хрест (Гамбург; 1 грудня 1917)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (22 травня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (20 грудня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (18 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
  • 1-го класу (25 років; 26 квітня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (17 жовтня 1939)
  • 1-го класу (29 травня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (1940)
• Німецький хрест в золоті (25 січня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (20 травня 1942)
  • дубове листя (№644; 3 листопада 1944)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 серпня 1942)
• Відзначений у Вермахтберіхт (3 вересня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.402-403 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання

• Нагороди. [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

1. TracesOfWar
   d:Track:Q98839586