Йоганнес Рудольф Мюленкамп | |
---|---|
нім. Johannes-Rudolf Mühlenkamp | |
Народження | 9 жовтня 1910 Монтіньї-ле-Мец |
Смерть | 23 вересня 1986 (75 років) Гослар |
Поховання | Нижня Саксонія |
Країна | Німецька імперія Третій Рейх ФРН |
Приналежність | сухопутні війська Ваффен-СС |
Вид збройних сил | Ваффен-СС |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1933–1945 |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Звання | штандартенфюрер |
Командування | • 5-та танкова дивізія СС «Вікінг» • 32-га добровольча гренадерська дивізія СС «30 січня» |
Війни / битви | |
Нагороди |
Йоганнес Рудольф Мюленкамп (нім. Johannes-Rudolf Mühlenkamp; нар. 9 жовтня 1910 — пом. 23 вересня 1986) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, штандартенфюрер військ СС. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (21.09.1944).
Народився 9 жовтня 1910 року в місті Монтіньї-ле-Мец у Лотарингії (нині — Франція) в родині власника готелю. Після закінчення школи вступив до війська.
Член НСДАП з 1933 року. Член СС з 1 квітня 1933 року із зарахуванням до 4-го полку СС «Шлезвіг-Гольштейн». У вересні 1934 року переведений до 2-го полку СС «Німеччина».
У 1935 році закінчив юнкерське училище СС у Брауншвейзі. 20 квітня 1936 року отримав звання унтерштурмфюрера СС 15-ї роти 2-го полку СС. 1 листопада 1937 року призначений командиром взводу 2-го батальйону полку СС «Німеччина», а з 5 травня 1938 року — командир 15-ї мотоциклетної роти того ж полку. Відзначився в Польській кампанії 1939 року, ставши одним з перших у військах СС, нагороджених Залізними хрестами обох ступенів.
Брав участь у Французькій кампанії, протягом кількох тижнів був ад'ютантом командира дивізії СС «Дас Райх» Пауля Гауссера, а з 1 грудня 1940 року — командир розвідувального батальйону цієї дивізії. В ході Балканської кампанії 1941 року провів декілька сміливих операцій, продемонструвавши свою прихильність до мобільних дій.
З початком військового вторгнення до СРСР штурмбанфюрер СС Й. Мюленкамп продовжував командувати розвідувальним батальйоном. 15 жовтня 1941 року під час мінометного обстрілу в районі Єльні отримав важке поранення й протягом 4-ї місяців перебував у шпиталі. Ще перебуваючи у шпиталі дізнався про своє нагородження Золотим Німецьким Хрестом.
Після одуження 11 лютого 1942 року був призначений командиром першого у військах СС танкового батальйону, який був включений до складу дивізії СС «Вікінг». Під час боїв за Ростов-на-Дону влітку 1942 року танкісти батальйону відзначились, переломивши хід бою на свою користь, за що 3 вересня 1942 року Й. Мюленкамп був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
З 1 березня 1943 року — командир 5-го танкового полку СС у складі 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг».
З 12 серпня по 9 жовтня 1944 року — командир 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». У квітні 1944 року танкісти полку здійснили прорив радянської оборони і деблокували оточений в Ковелі німецький гарнізон. За цей успіх оберштурмбанфюрер Й. Мюленкамп отримав військове звання штандартенфюрера, а 21 вересня 1944 року був нагороджений Лицарським хрестом з дубовим листям.
9 жовтня 1944 року переведений в Інспекцію танкових частин військ СС при Головному оперативному управлінні СС.
З 30 січня по 5 лютого 1945 року очолював 32-гу панцер-гренадерську дивізію СС «30 січня».
Згодом знову повернувся до Інспекції танкових частин військ СС на посаду інспектора.
У травні 1945 року здався в полон американським військам. Був засуджений, після звільнення займався родинним бізнесом. Помер 23 вересня 1986 року в Госларі.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Третього Рейху. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |