Кадмоселіт
| Кадмоселіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cds[2] |
| Хімічна формула | CdSe |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CB.45[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | кадмій[4], селен[4] |
 Кадмоселіт у Вікісховищі | |
Кадмоселіт (рос. кадмоселит; англ. cadmoselite; нім. Kadmoselit m) — мінерал, селенід кадмію.
Вперше кадмоселіт був знайдений в родовищі «Устьок» поблизу Турана (Південний Сибір, Росія) і описаний Е. З. Буряновою, Г. А. Ковальовим та А. І. Комковим, який назвав мінерал за його складом (кадмій та селен).
Хімічна формула: CdSe. Склад в %: Cd — 58,74; Se — 41,26. Сингонія гексагональна. Вид дигексагонально-дипірамідальний. Кристали пірамідальні, аналогічні кристалам вюрциту, ксеноморфні зерна. Спайність досконала.
Густина 5,816. Твердість бл. 4,0. Дуже крихкий. Колір чорний. Риса чорна. Блиск смолистий. Непрозорий. Зустрічається з фероселітом, клаусталітом, самородним селеном, сфалеритом і піритом у пісковиках Сер. Азії (Тува). Рідкісний.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б http://rruff.info/doclib/hom/cadmoselite.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кадмоселіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кадмоселіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Cadmoselite Mineral Data [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
