Юрій Калитвинцев | |||
Особисті дані | |||
---|---|---|---|
Повне ім'я | Юрій Миколайович Калитвинцев | ||
Народження | 5 травня 1968 (56 років) | ||
Волгоград, Російська РФСР, СРСР | |||
Зріст | 175 см | ||
Вага | 73 кг | ||
Громадянство | Україна Росія | ||
Позиція | півзахисник | ||
Професіональні клуби* | |||
Роки | Клуб | І (г) | |
1985—1986 1986—1988 1988—1991 1992—1993 1993—1994 1994 1994—1999 1998—1999 2000 |
«Ротор» (Волгоград) СКА (Ростов-на-Дону) «Ротор» (Волгоград) «Динамо» (Москва) → «Динамо-д» «Локомотив» (Н. Новгород) «Динамо» (Київ) «Трабзонспор» ЦСКА (Київ) |
9 (0) 60 (6) 89 (20) 48 (8) 4 (3) 18 (8) 93 (20) 14 (1) 10 (1) | |
Національна збірна | |||
Роки | Збірна | І (г) | |
1995—1999 | Україна | 22 (1) | |
Тренерська діяльність** | |||
Сезони | Команда | Місце | |
2001—2002 2003—2005 2005—2007 2007—2009 2009 2010—2011 2013—2014 2016—2017 2021 2021—2024 |
«Закарпаття» Україна (U-19) Україна (U-17) «Динамо-2» (Київ) Україна (U-19) Україна «Волга» (Н. Новгород) «Динамо» (Москва) «Олімпік» «Полісся» (Житомир) |
||
Звання, нагороди | |||
Нагороди |
| ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||
Дані оновлено 11 березня 2024. | |||
Ю́рій Микола́йович Кали́твинцев (рос. Юрий Николаевич Калитвинцев, нар. 5 травня 1968, Волгоград) — український футбольний тренер, колишній радянський, російський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Майстер спорту України міжнародного класу (1999)[1].
У чемпіонатах СРСР виступав за волгоградський «Ротор» (1985―1986, 1988―1991) і ростовський СКА (1986―1988, під час перебування на армійській службі).
В кінці 1991 перейшов у московське «Динамо», у складі якого двічі став бронзовим призером чемпіонату Росії (1992, 1993). Початок сезону 1994 року відіграв у дублі «Динамо» в третій лізі, а залишок сезону — в нижньогородському «Локомотиві». Незважаючи на отриманий у кінці сезону в матчі з владикавказьким «Спартаком» перелом ноги, був запрошений у київське «Динамо» президентом клубу Григорієм Суркісом, відхиливши пропозицію московського «Торпедо». В київському «Динамо» Юрій Калитвинцев став диспетчером команди, через нього значною мірою будувалася відроджена гра, «Динамо» знову серйозно вийшло на європейську арену.
Після звинувачень Валерія Лобановського в програші чвертьфінального матчу Ліги Чемпіонів туринському «Ювентусу» в 1998 році перейшов в турецький «Трабзонспор», але залишив команду через декілька місяців через невиплати зарплати. Кар'єру футболіста закінчив у 2000 році в київському ЦСКА.
Змінивши в 1994 році російське громадянство на українське[2], став гравцем збірної України, за яку провів 22 матчі та забив один гол.
Як тренер починав працювати у клубі «Закарпаття» (Ужгород) (2001―2002) і з юнацькою збірною України (2003―2006).
З 2007 року тренував спільно з Геннадієм Литовченком команду «Динамо-2» (Київ), що виступала у першій лізі.
Очолювана Юрієм Калитвинцевим юнацька збірна України віком до 19 років (U-19) 2 серпня 2009 року стала чемпіоном Європи, перемігши у фіналі в Донецьку англійців з рахунком 2:0.
1 лютого 2010 року призначений асистентом нового головного тренера національної збірної України Мирона Маркевича[3]. 25 серпня 2010 року призначений виконувачем обов'язків головного тренера національної збірної України[4].
6 червня 2016 року став головним тренером московського «Динамо»[5].
25 лютого 2021 року був призначений головним тренером донецького «Олімпіка»[6]. Проте вже 3 травня 2021 року спеціаліста було звільнено з цієї посади через незадовільні результати команди[7][8][9]. Під керівництвом Калитвинцева «Олімпік» переміг лише в одному матчі, один матч звів до нічиєї та програв вісім протистоянь.
15 червня 2021 року став головним тренером клубу «Полісся» (Житомир)[10]. 11 березня 2024 року на тлі поганих результатів гри команди[11] подав у відставку[12].