Канізіянум | |
Дата створення / заснування | 1910 |
---|---|
Країна | Австрія[1] |
Адміністративна одиниця | Інсбрук[1] |
Входить до складу списку пам'яток культури | Q1856207? |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
Адреса | Tschurtschenthalerstraße 7[1] |
Канізіянум у Вікісховищі |
47°16′28″ пн. ш. 11°23′58″ сх. д. / 47.2744° пн. ш. 11.3994° сх. д.
Єзуїтська колегія Канізіянум (лат. Canisianum) — навчальний заклад отців єзуїтів у Інсбруку, (Австрія).
Заснована в Інсбруку 1562 р. єзуїтом Петром Канізієм (італ. Pietro Canisio, проголошений святим у 1925 р.) і відтоді її почали називати Канізіанум (лат. Canisianum). Петро Канізій був засновником й інших колегій: перед тим в Мюнхені (1559 р.), а опісля в Діллінгені (1563 р.) і Вюрцбурґу (1567 р.). 1677 р. за згодою Риму і Відня колегія була піднесена до рівня університету. 1773 р. по скасуванні єзуїтського ордену, університет перетворений на ліцей, а 1826 р. відновлено статус університету, але вже без богослов'я. 1832 р. єзуїти повернулися на професорські посади і 1856 р. богослов'я знову повернено до навчальної програми, а колегія прилучена до Інсбруцького університету.
Сучасна будівля збудована у 1910–1911 за ректорства Міхаеля Гофманна, тому офіційно відлік часу від заснування колегії ведеться саме з цього періоду. В 1938 р. колегію було замкнено і знову відновлено 1945 р.
Українські студенти почали записуватися на навчання до Канізіануму в 1899 р. Першим студентом з Галичини був Йосиф Жук (записався 17 жовтня 1899 р.) — пізніше греко-католицький священник в США, а згодом засновник і перший предстоятель Української православної церкви в Америці.
У Канізіанумі навчались священники та єпископи Української греко-католицької церкви та інших греко-католицьких церков візантійського обряду першої половини XX ст.