Каомодзі

Каомодзі на японському мобільному телефоні NTT Docomo
Розпис з каомодзі в Японії

Каомодзі почали використовувати в Японії у 1980-х роках як спосіб передачі виразу обличчя за допомогою текстових символів. Їхнє поширення не залежало від популяризації смайликів, яку у тому ж десятилітті в Сполучених Штатах розпочав американський вчений-інформатик Скотт Фалман. У Японії каомодзі найчастіше користуються як смайликами або емодзі.

Історія

[ред. | ред. код]

Японські користувачі популяризували стиль смайликів (від яп. 顔文字 — каомодзі, букв. «знак лиця»[1]), які можна легко впізнати, не нахиляючи голови.[2] Цей стиль з'явився на ASCII NET, одному з перших японських онлайн-сервісів, у 1980-х роках.[3][4] Для створення каомодзі, окрім символів ASCII,[2] часто використовують японську типографіку. На відміну від смайликів західного стилю, каомодзі більше зосереджені на передачі емоцій очима, а не ротом.[5]

Вакабаяші Ясуші (Wakabayashi Yasushi) вважається автором першого смайлика каомодзі (^_^), створеного у 1986 році. Приблизно в той самий час схожі на каомодзі смайлики почали використовувати на онлайн-сервісі Byte Information Exchange (BIX).[6] Якщо західні смайлики були вперше використані американськими програмістами, то каомодзі найчастіше користувалися молоді дівчата і любителі японських коміксів (манги). Лінгвістка Іларія Москіні припускає, що це частково пов'язано з естетикою каваї (яп. 可愛い — букв. «милий») каомодзі. Ці смайлики зазвичай зустрічаються у форматі, схожому на (*_*). Зірочки позначають очі; центральний символ, а це зазвичай нижня риска, — рот; дужки — контур обличчя.

Реклама сніданків, що містить каомодзі

Різні емоції можна передавати заміною символа, який позначає очі: наприклад, «T» можна використовувати, щоб зобразити плач або смуток: (T_T). Використання T_T також може означати, що відправник «не вражений». Особливу увагу до очей в цьому стилі можна помітити у частішому користуванні смайликами, при наборі яких використовують тільки очі, наприклад, ^^. Перебування у стані стресу передають смайликом (x_x), тоді як (-_-;) є універсальним смайликом для зображення почуття стривоженості. Крапка з комою символізує краплину поту, яка виступила від хвилювань (про це ще буде сказано нижче). Скісні риски /// можуть вказувати на збентеження/почуття сорому, символізуючи почервоніння. Вони нагадують лінії, які малюють на щоках персонажів у манзі.[7] Символи, такі як дефіс або крапка, можуть бути альтернативою нижньому підкресленню: крапка часто використовується для зображення меншого, «милішого» рота або для позначення носа, наприклад, (^.^). За бажанням, рот/ніс можна взагалі не показувати: (^^).

Круглі дужки іноді замінюють кутовими або квадратними дужками, наприклад, {^_^} або [o_0]. Часто дужки взагалі не використовуються, наприклад, ^^, ^-^, >.<, o_O, O.O, e_e, або e.e. Лапки ", апостроф ' або крапку з комою ; можуть додавати до смайлика для позначення занепокоєння або збентеження — подібно до того, як в манзі та аніме використовують краплі поту. Приблизно у 2000-х роках каомодзі в японському стилі почали використовувати дописувачі аніме-форумів.[8] Як наслідок, американці та інші жителі країн Заходу також почали користуватись різними каомодзі, часто називаючи їх смайликами.[9] Проте деякі з дизайнів відрізнялися, в основному через різницю між їхніми та японською клавіатурами.[10]

Комунікаційне програмне забезпечення, що дозволяє використовувати символи, закодовані Shift JIS, а не лише ASCII, дозволило розробити ще більше каомодзі за допомогою розширеного набору символів, серед яких хірагана, катакана, кандзі, знаки грецького та кириличного алфавіту: (^ム^), (`Д´), (益).

Сучасне комунікаційне програмне забезпечення зазвичай використовує Юнікод, що дозволяє включати у запис каомодзі символи з інших мов та різноманітні символи, як-от (◕‿◕✿) (❤ω❤) (づ ◕‿◕ )づ (▰˘◡˘▰).[11]

Інші варіації можуть бути створені за допомогою комбінації символів Unicode: ٩(͡๏̯͡๏)۶ (٩(͡๏̯͡๏)۶) or ᶘᵒᴥᵒᶅ (ᶘᵒᴥᵒᶅ).

Комбінації на латинській розкладці клавіатури

[ред. | ред. код]

Ці смайлики в японському стилі, які можна використовувати зі стандартними ASCII-символами, доступними на латинській розкладці клавіатури, перейняли англомовні аніме-форуми. Внаслідок цього їх часто стали називати смайликами «в стилі аніме». Згодом каомодзі стали розповсюджуватись на більш поширені медіа-простори, як-от онлайн-ігри, чат-листування та дискусійні форуми, які не пов'язані з аніме. Такі смайлики, як <( ^.^ )>, <(^_^<), <(o_o<), <( -'.'- )>, <('.'-^), або (>';..;')>, що містять дужки, рот, ніс і руки (особливо ті, які зображують знаками нерівності < або >), також часто називають «Кірбі», посилаючись на їхню схожість з персонажем відеоігор Nintendo — Кірбі. Дужки іноді опускаються, коли смайлик використовується в англомовному контексті, а нижня риска на позначення рота може бути подовжена, щоб посилити емоцію відповідного смайлика. Так, смайлик ^_________^ означатиме, що відправник «дуже щасливий». Смайлик t(-_-t) містить зображення жесту західної кульури «середній палець»: «t» позначає руку, кисть і сам палець. Вважається, що використання літери ʖ замість носа, як-от в ( ͡° ͜ʖ ͡°), почалося з одного повідомлення на фінській дошці оголошень Ylilauta; смайлик отримав назву «обличчя Ленні».[12] Ще одним очевидно західним впливом є використання смайликів на кшталт *,..,* або `;..;´ для позначення вампірів або інших міфічних істот з іклами.

каокао
Використання каомодзі на банерах

Популяризація смайликів або каомодзі в західному та японському стилі через блоги, листування та форуми, які поєднують західну та японську поп-культури, стала причиною появи великої кількості смайликів з вертикальним форматом перегляду. Дужки часто опускаються, і для написання смайликів використовують лише алфавітно-цифрові символи та найпоширеніші розділові знаки. Такі смайлики, як -O-, -3-, -w-, '_', ;_;, T_T, :> та .V. використовують, щоб виразити змішані емоції, які складніше передати традиційними смайликами. Іноді до смайликів додають символи, щоб зімітувати краплину поту в стилі аніме або манги, наприклад, ^_^', !>_<!, <@>_____<@>;;, ;O;, та *u*. Знак рівності також може використовуватися на позначення закритих «анімешних» очей: =0=, =3=, =w=, =A=, та =7=. Мордочка uwu (і її варіації UwU та OwO) — це смайлик японського походження, який позначає милий вираз обличчя або емоцію, яку відчуває її користувач,[13][14] проте останнім часом смайлик став асоціюватися з фандомом фурі.

У Бразилії іноді до смайликів додають комбіновані символи (діактрики), щоб зобразити брови, як-от: ò_ó, ó_ò, õ_o, ù_u, o_Ô, або ( •̀ ᴗ •́ ).[15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Seargeant, 2019, с. 47.
  2. ↑ а б Veszelszki, 2017, с. 133—134.
  3. ↑ The History of Smiley Marks. Staff.aist.go.jp. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 14 березня 2013.
  4. ↑ Yasumoto-Nicolson, Ken (19 вересня 2007). The History of Smiley Marks (English). Whatjapanthinks.com. Процитовано 10 серпня 2017.
  5. ↑ Karpinska, Marzena; Kurzawska, Paula; Rozanska, Katarzyna (2019). Emoticons: Digital Lingua Franca or a Culture-Specific Product Leading to Misunderstandings?. У Giannoulis, Elena; Wilde, Lukas R.A. (ред.). Emoticons, Kaomoji, and Emoji. New York: Routledge. doi:10.4324/9780429491757-4. ISBN 978-0-429-49175-7. S2CID 241778181.
  6. ↑ Jargon file, version 2.6.1, February 12, 1991. Процитовано 14 березня 2013.
  7. ↑ KawaiiFace.net. 2014. Процитовано 21 березня 2014.
  8. ↑ Feldman, Brian (13 листопада 2015). The Next ¯\_(ツ)_/¯: 10 Emoticons To Add To Your Repertoire. New York.
  9. ↑ Meyer, Robinson (21 травня 2014). The Best Way to Type ¯\_(ツ)_/¯. The Atlantic.
  10. ↑ Peters, Lucia (9 березня 2015). These Emoticons Are Way Better Than Regular Emoji. Bustle.
  11. ↑ Lenny Face ( ͡° ͜ʖ ͡°). Lennyface (амер.). Процитовано 18 листопада 2021.
  12. ↑ Where does Lenny Face come from?. Dictionary.com. March 2018. Процитовано 26 лютого 2019.
  13. ↑ Thomas, Miles. Why Did the Official Twitter Account Tweet "uwu"???. Crunchyroll (амер.). Процитовано 2 травня 2019.
  14. ↑ Inches, Giacomo; Carman, Mark James; Crestani, Fabio (2011). Investigating the Statistical Properties of User-Generated Documents (PDF). У Christiansen, Henning; De Tré, Guy; Yazici, Adnan; Zadrozny, Slawomir; Andreasen, Troels; Larsen, Henrik Legind (ред.). Flexible Query Answering Systems. Lecture Notes in Computer Science (англ.). Т. 7022. Springer Berlin Heidelberg. с. 198—209. doi:10.1007/978-3-642-24764-4_18. ISBN 9783642247644.
  15. ↑ Text emoji. textemoji (амер.).

Джерела

[ред. | ред. код]