Капонґ

Капонґ
Ingarikó
Поширена вГаяна, Венесуела
ЕтнічністьАкавайо, патамона
Носії10 000[1][2]
Класифікація
карибська
Венесуельська карибська
Пємонґ-Памаре
Пємонґ
Капонґ
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1обидві
ISO 639-2ake
ISO 639-3pbc

Капонґ — карибська мова, якою розмовляють переважно в Гаяні, переважно в регіоні Верхній Мазаруні. Хоча багато людей, які говорять, не живуть у селах, є кілька населених пунктів, зокрема Камаранг, Джавалла, Варамадонг і Како. Існує два діалекти: акавайо та патамона.

Макуші називають мову — Ingarikó.

Історія

[ред. | ред. код]

Карибські племена практикують місцеву систему вірувань, яка сягає 16 століття. Лише в 19 столітті були зроблені спроби зрозуміти вірування та практики цього племені. Значна частина мови капонґ має стосунок до поклоніння сонцю та сонячним духам, що відображає систему вірувань цих карибськомовних племен. Література також виявила віру у вищу істоту в небі серед племен карибів у Гаяні.[3]

Географічне поширення

[ред. | ред. код]

Установлено, що мова капонґ поширена в низинній тропічній частині Південної Америки, зокрема в регіонах Гаяни, Бразилії та Венесуели.

У Гаяні в лісах біля басейну річки Мазаруні розмовляють капонґ. У 2013 році опитування, проведене Міжамериканським банком розвитку, виявило 20 % вільного володіння мовою акаваїо, що було найвищим рівнем вільного володіння мовою серед усіх груп корінного населення Гаяни. Однак під час опитування гаянський народ патамона не використовував корінної мови.[4]

Число носіїв у Бразилії становить близько 10 000, і передача мови в Бразилії вважається хорошою.[5] Носії мови в Бразилії зустрічаються серед корінних жителів Рорайма Терра Рапоза.

У Венесуелі капонґ поширений у штатах Болівар і Монагас.

Діалекти/Різновиди

[ред. | ред. код]

Капонґ має три діалекти, а саме:[6]

  • Акавайо (Akawayo)
  • Інгаріко (Ingaricó)
  • Патамона

Фонологія

[ред. | ред. код]

Приголосні

[ред. | ред. код]
Білабіальні Альвеолярні Піднебінні Задньоязикові
Проривні глухий p t k
дзвінкі b d g
Фрикативні глухий s
дзвінкі z
Носові m n
Одноударні ɾ
Напівголосні j w

Алофонами /ksn/ є [ʔ tʃ ŋ], а алофонами /z/ є [ʃ ʒ dʒ].[7]

Голосні

[ред. | ред. код]
Передні Центральні Задні
Закриті i ɨ u
Закрито-середні e ʌ o
Відкриті a

Орфографія

[ред. | ред. код]

Голосні та дифтонги

[ред. | ред. код]
  • a — [a]
  • e — [ɛ/e]
  • я — [я]
  • ï — [ɨ]
  • o — [o/ɔ]
  • ö — [ʌ]
  • u — [u]
  • ai — [aj]
  • au — [aw]
  • ei — [ej]
  • oi — [ɔj]

Приголосні

[ред. | ред. код]
  • b — [b]
  • ch — [t͡ʃ]
  • d — [d]
  • г — [г]
  • j — [d͡ʒ] ~ [ʒ]
  • k — [k]
  • м — [м]
  • n — [n]
  • ñ — [ɲ]
  • ng — [ŋ]
  • p — [p]
  • r — [ɺ]
  • s — [s]
  • sh — [ʃ]
  • t — [t]
  • w — [w]
  • y — [j]
  • z — [z]
  • ' — [ʔ][8][9]

Словниковий запас

[ред. | ред. код]

Значна частина мови капонґ робить наголос на вищому духу/богу в небі, і це відображено у лексиці цієї мови.[3]

  • Kapóng = Небесні люди
  • akwalo = дух
  • akwa = Боже місце
  • Waica = воїн
  • Taemogoli = дід
  • Kapo = на небі
  • Iopotari akuru = головний дух

Морфологія

[ред. | ред. код]

-yamok (aemvk) — закінчення, що використовується для перетворення слів у множину, (тобто) додавання yamok до «Kapong» робить «Kapong» множиною; Kapong yamok.[3]

-da — це маркер, який використовується для позначення володіння, наприклад: kaata = книга; da kaata = моя книга.[3]

Бажаний порядок слів у капонґ такий: суб'єкт-об'єкт-дієслово, наприклад:[10]

Walawokyamàkuya

boys-PL

molok

fish

yachi

catch

Walawokyamàkuya molok yachi

boys-PL fish catch

"Хлопчики ловлять рибу"

Однак порядок слів вільний, і бувають випадки, коли об'єкт стоїть перед підметом у реченнях. Такі як:[10]

Kanau

boat

ikuurabök

he paddling

mang

is

Kanau ikuurabök mang

boat {he paddling} is

"Він веслує на човні"

У капонґ немає гендерних відмінностей, оскільки немає відмінностей у системах особистих займенників і афіксах для позначення роду іменників.

Порівняння часто використовуються на письмі, оскільки багато слів у цій мові дозволяють це зробити. За допомогою суфіксів багато слів можна перетворити на порівняння. Приклади:[11]

  • -kasa = 'подобається'
  • -walai = 'схожий на'

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Akawaio. Ethnologue.com. 2015.
  2. ↑ Patamona. Ethnologue.com. 2015.
  3. ↑ а б в г Butt, Audrey J. (1953). "THE BURNING FOUNTAIN WHENCE IT CAME": (A study of the system of beliefs of the Carib-speaking Akawaio of British Guiana.). University of the West Indies: Sir Arthur Lewis Institute of Social and Economic Studies. с. 114—115.
  4. ↑ Bollers, Elton; Clarke, Dillon; Johnny, Teniesha; Wenner, Mark (February 2019), Guyana's Indigenous Peoples 2013 Survey (PDF), Inter-American Development Bank, с. 67, doi:10.18235/0001591, архів (PDF) оригіналу за 20 лютого 2020, процитовано 3 березня 2021
  5. ↑ Brenzinger, Matthias (2015). Language Diversity Endangered. Walter de Gruyte. с. 38. ISBN 978-3-11-090569-4.
  6. ↑ Cambell, Lyle (2003). American Indian Languages: The Historical Linguistics of Native America. Oxford University Press. с. 203. ISBN 978-3110170504.
  7. ↑ Edwards, Walter F. (1978). Some synchronic and diachronic aspects of Akawaio phonology. Anthropological Linguistics Vol. 20, No. 2. с. 77—84.
  8. ↑ Gildea, Spike and Caesar-Fox, Desrey (2006) «Clause linking in Akawaio (Cariban)»
  9. ↑ Caesar-Fox, Desrey (2003) Zauro'nödok Agawayo Yau: variants of Akawaio spoken at Waramadong.
  10. ↑ а б Edwards, Walter F. (September 1979). A Comparison of Selected Linguistic Features in Some Cariban and Arawakan Languages in Guyana. Trustees of Indiana University Anthropological Linguistics. 21 (6): 277—297. JSTOR 30027731.
  11. ↑ Butt, Audrey J (1961). Symbolism and ritual among the Akawaio of British Guiana. Nieuwe West-Indische Gids / New West Indian Guide. 41: 141—161. doi:10.1163/22134360-90002345.

Посилання

[ред. | ред. код]