Карабі-яйла | |
Країна | Україна[1] |
---|---|
Адміністративна одиниця | Автономна Республіка Крим[1] |
Висота над рівнем моря | 951 м |
Площа | 2829 га |
Карабі-яйла у Вікісховищі |
44°52′00″ пн. ш. 34°32′00″ сх. д. / 44.86666667° пн. ш. 34.53333333° сх. д.
Карабі-Яйла (крим. Qarabiy yayla, "пасовище тарантула") — найбільша кримська яйла, вапняковий масив у головній гряді Кримських гір у центральній їхній частині. Висота до 1254 м. Північний схил пологий, південний — обривистий. Платообразна поверхня безліса, в пониженнях — лугово-степова рослинність. Рясніє карою, воронками та іншими формами карсту. Багато печер і природних шахт.
Карабі-Яйла має площу 129 квадратних кілометрів і розміри в широтному напрямку 11,3 кілометрів, в меридіональному — 10 кілометрів. На заході вона обмежена долиною річки Су-Ат, а низьким покритим лісом хребтом Таш-Хабах поєднана з яйлою Тирке, Демерджі-Яйлою, Долгоруківською яйлою. На сході межею Карабі-Яйла є долина річки Танасу. Далі на схід Головне пасмо Кримських гір представлене вже не яйлами, а розчленованою системою скелястих або плоских невисоких гір, складених вапняками і уламковими породами. В північному напрямку поверхня Карабі-Яйли поступово спускається до міжпасмової депресії, з півдня яйла обмежена обривами.
Найвища частина яйли (понад 1200 м) знаходиться в межах платоподібного масиву Каратау, розташованого в її південно-західній частині. Гіпсометричні відмітки основної поверхні плато в його південно-східній частині становлять 900–1000 м, в північно-західному напрямку цей показник зменшується до 700 м. Поверхня яйли складена згідно з залягаючими верствами різнофаціальних верхньоюрських вапняків, їх падіння північно-західне.
У радянські роки на Карабі-яйлі проводилися випробування місяцеходів через те, що її рельєф майже повністю відтворює поверхню Місяця.
На території Карабі-яйли розташовано кілька заказників і пам'яток природи державного значення:
|
|