Карл Ангерштайн | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Karl Angerstein | |||||||||||||||
Народився | 4 грудня 1890 Мюльгаузен, адміністративний округ Ерфуртd, Саксонія, Королівство Пруссія, Німецький Райх | ||||||||||||||
Помер | 20 вересня 1985 (94 роки) Фельдкірхен, Мюнхен[1] | ||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | ||||||||||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | ||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||
Карл Ангерштайн (нім. Karl Angerstein; 4 грудня 1890, Мюльгаузен — 20 вересня 1985, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
25 вересня 1911 року поступив на службу у 87-й піхотний полк. У червні-серпні 1914 року пройшов льотну підготовку в 3-му авіазагоні. Учасник Першої світової війни. 2 листопада 1914 року важко поранений, після одужання служив в 52-му і 23-му польових авіазагонах. 10 червня 1916 року знову важко поранений. З 3 жовтня 1917 року командир 18-ї бомбардувальної ескадрильї.
У березні-вересні 1919 року — командир ескадрильї в прикордонній охороні «Північ». 1 жовтня 1919 року поступив на службу в поліцію. З 1 травня 1922 року — командир поліції порядку в Дойч-Айлау, з 1 грудня 1922 року — в Штумі. З 1 травня 1924 року — експерт з повітряного транспорту в поліцай-президії Магдебурга, з 15 жовтня 1924 року — директор служби повітряного спостереження поліції порядку Магдебурга. 1 травня 1933 року призначений Германом Герінгом інспектором прусської повітряної поліції. З 15 жовтня 1934 року — директор авіаційної служби в Мюнхені. 1 липня 1935 року переведений до люфтваффе. З 1 квітня 1937 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе, з 1 липня 1937 року — командир групи 155-ї, потім 158-ї (76-ї) бомбардувальної ескадри.
Учасник Польської кампанії. З 3 листопада 1939 року — командир 2-ї групи 77-ї бомбардувальної ескадри. З 9 січня 1940 року — командир 28-ї, з 17 липня 1940 року — 1-ї бомбардувальної ескадри «Гінденбург». Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. З 2 березня 1942 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе, з 9 липня 1942 року — вищий начальник училищ бомбардувальної і штурмової авіації. 15 червня 1943 року призначений виконувачем обов'язків командира 1-го авіакорпусу, який вів бойові дії в районі Сімферополя. 8 листопада 1943 року переведений в резерв ОКЛ, а 4 лютого 1944 року призначений генералом для особливих доручень у штаб генерала Вальтера фон Унру (ОКВ). 25 жовтня 1944 року відряджений в Імперський військовий суд, з 20 січня 1945 року — суддя. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. 30 червня 1947 року звільнений.