Карл Штрейбель

Карл Штрейбель
нім. Karl Streibel
Штурмбанфюрер СС
Загальна інформація
Народження11 жовтня 1903(1903-10-11)
Прудник, Верхня Сілезія, Німецька імперія
Смерть5 серпня 1986(1986-08-05) (82 роки)
Гамбург, ФРН
Військова служба
ПриналежністьТретій Рейх Третій Рейх
Вид ЗС СС
«Мертва голова» СС
НСДАП
Війни / битвиДруга світова війна
CMNS: Карл Штрейбель у Вікісховищі

Карл Ріхард Йозеф Штрейбель (нім. Karl Richard Josef Streibel; нар. 11 жовтня 1903, Нойштадт, Провінція Верхня Сілезія, Німецька імперія — пом. 5 серпня 1986, Гамбург, ФРН) — німецький військовик, штурмбанфюрер СС, комендант концтабору «Травники»[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Карл Штрейбель народився 11 жовтня 1903 року в місті Нойштадт, нині територія Польщі[2][3]. 1922 року, після закінчення школи, емігрував у Бразилію, де працював постачальником їжі. У Бразилії одружився з дочкою підприємця, в 1927 році у нього народилася дочка. У 1928 році повернувся в Німеччину. У Нойштадті відкрив власний ресторан на зароблені у Бразилії кошти. 1934 року ресторан довелось закрити через наслідки світової економічної кризи.

З весни 1930 до січня 1932 року перебував у Штурмових загонах СА-Резерв (Sturmabteilungen Reserve S.A.-Reserve).

У 1931 році вступив у НСДАП (партійний квиток № 554 023)[4], а у 1933 році був зарахований до СС (№ 60 152).

З 1 січня 1934 року Карл Штрейбель був помічником писаря в штабі округу СС-Абшніт XXIV в Ополе, у званні шарфюрера СС.

У 1935 році він пройшов два восьмитижневі військові навчання в рейхсвері у резервному піхотному батальйоні 42 в Нойштадті. У листопаді 1936 року був підвищений у званні до унтерштурмфюрера СС, а 9 листопада 1937 року до оберштурмфюрера СС. 1 січня 1937 року Карл Штрейбель став ад'ютантом та секретарем округу СС-Абшніт XXIV.

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Після початку Другої світової війни, у вересні-жовтні 1939 рік, служив у Альґемайне СС, в Любліні. 10 вересня 1939 року підвищений у званні до гауптштурмфюрера СС.

Штрейбель інспектує гіві концтабору «Травники»

З 5 січня 1940 року він служив у Сельбщуц[de] (самообороні), де командував однією з рот, а потім служив начальником штабу Обер-абшніту СС «Схід» під керівництвом обер-фюрера СС Людольфа фон Альвенслебена.

27 серпня 1940 року, після розпуску «Сельбшуцу», був переведений у концтабір «Белжец».

З 2 січня 1941 до 20 лютого 1941 року служив ад'ютантом командира замінного батальйону спеціальної служби у Любліні (Sonderndienst Ersatz Bataillon).

27 жовтня 1941 року Карл Штрайбель був призначений командуючим СС та поліцією Люблінського району фюрером СС Оділо Ґлобочніком, де був задіяний у розширенні навчального табору в Травниках та вербуванні фольксдойче в СС та СД. За час його керівництва в концтаборі пройшли підготовку понад 3000 осіб. Брав участь в операції «Рейнгард». 18 липня 1943 року підвищений у званні до штурмбанфюрера СС.

У липні 1944 року, через наближення лінії фронту, концтабір «Травники» було ліквідовано. 22 червня 1944 року Карл Штрейбель став командуючим СС-Батайон Штрейбель, що діяв у складі СС-Зондерштаб Споренберг, та був сформований з гіві концтабору «Травники»[5]. Наприкінці липня 1944 року зі своїм загоном брав участь в оборонних боях, після яких відступив до Вісли, а далі через Польщу та Чехословаччину, до Дрездена. Після бомбардування Дрездена, у лютому 1945 року, він командував групою людей з Травникиів, які відповідали за спалення трупів.

У квітні 1945 року залишки батальйону, близько 700 осіб, відступили у Судетську область. Батальйон був розформований 12 квітня 1945 року, після чого Штрейбель та його гіві намагалися видати себе за цивільне населення, щоб уникнути переслідування[6].

Повоєнні роки

[ред. | ред. код]

За одними з даних Штрейбель здався американським військам у Судетській області, перебував у табору в Пльзені, а згодом у таборі на околиці Нюрнбергу, і був звільнений з полону в 1948 році. За іншими даними Штрейбель вів звичайне життя, не переховуючись[6]. До 1950 року працював у Фюрті (Баварія) в будівельній компанії. Того ж року переїхав у Герфорд (Північний Рейн-Вестфалія), куди перебрався його брат, який теж був звільнений з полону. Торгував якийсь час овочами та фруктами. У 1956 році купив продовольчу крамницю в Герфорді, якою керував до дня арешту.

Арешт та виправдання

[ред. | ред. код]

Штрейбель був заарештований 16 жовтня 1962 року, та ув'язнений у Герфордській в'язниці. Згодом був переведений до в'язниці у Гамбурзі. 6 лютого 1968 року голова окружного суду вирішив звільнити Штрейбеля з в'язниці під домашній арешт.

Карла Штрайбеля та ще п'ятеро підозрюваних, були обвинувачені на судовому процесі, що проходив з 5 грудня 1972 по 3 червня 1976 року в Гамбурзькому обласному суді[7], у підбурюванні до насильства в концтаборі «Травники». Справа мала дванадцять томів, у 2070 сторінок. Усі підсудні були виправдані за відсутності достатніх доказів, без подальшого судового переслідування та права на апеляцію[8].

У 1977 році Моссад вніс Штрейбеля до списку тих, кого потрібно ліквідувати[9], але Карл Штрейбель помер своєю смертю у віці 83 років 5 серпня 1986 року в Гамбурзі[10].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mgr Stanisław Jabłoński (1927–2002). Hitlerowski obóz w Trawnikach. The camp history. Trawniki official website. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2021.(пол.)
  2. ↑ Karl Richard Josef Streibel. Komendant Obozu szkoleniowego SS w Trawnikach (SS-Ausbildungslager Trawniki) 1942–1944. Przystanek Historia. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 24 квітня 2021.(пол.)
  3. ↑ Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich, Frankfurt am Main 2007, p. 608(нім.)
  4. ↑ Дані про членство у НСДАП / СС. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
  5. ↑ Ralph Hartmann/ Der Alibiprozeß
  6. ↑ а б Peter R. Black, «Police Auxiliaries for Operation Reinhard», dans David Bankir, Secret Intelligence and the Holocaust: Collected Essays from the Colloquium at the City University of New York, Enigma Books, 2006 (ISBN 192963160X), p. 331–348(англ.)
  7. ↑ Landgericht Hamburg Schwurgericht, sygn. 50 8/72 NSG-Schwurgerichtsverfahren Streibel und andere (нім.)
  8. ↑ Kimberly C. Partee (20–22 October 2011). Ukrainian Collaboration on Trial and the Trawniki Men Delivering Justice and Writing History (PDF file, direct download 126 KB). Danyliw Research Seminar in Contemporary Ukrainian Studies. Clark University, Holocaust and Genocide Studies. Процитовано 24 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(англ.)
  9. ↑ List exposed: The Nazis who got away from the Mossad. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  10. ↑ Ian Dixon (червень 1990). Streibel, Karl. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 квітня 2021.(англ.)